Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014

«Давня казка»
Леся Українка (1871-1913)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Однією з перлин творчості Лесі Українки є ліро-епічна поема «Давня казка». У цікаву, доступну форму казки-легенди поетеса втілила важливі проблеми, які з давніх-давен розробляються світовою літературою: добро і зло, що є гідною метою життя, як слід розуміти поняття «честь», «обов’язок»... Для ілюстрації протилежних думок авторка вводить у поему образи багатого лицаря Бертольдо та бідного співця. Якщо для лицаря найважливіше — гроші, скарби, маєтки, то співець багатий на щире слово, яке дарував кожному, хто потребував підтримки; якщо Бертольдо - вірний слуга своєму королеві, то співець - своїми піснями служить простому люду; якщо для графа честь - завоювати чужинське місто, то поет вважає честю бути вірним самому собі, своєму серцю, людям, що слухали його пісень і втішались його словом. Він не спокушається золотом, яким Бертольдо хоче купити його пісні, йому не потрібні золоті лаври, бо він має щось незмірно дорожче - волю й любов свого народу. Ці образи є алегоричними, вони є уособленням (що є характерним для казки) узагальнених понять «добро» і «зло». Авторка ніби надає читачеві (слухачеві) самостійно визначитись із власним їх розумінням, оскільки війна цих двох непримиренних начал триває й досі... Сама ж поетеса власне кредо висловила словами співця:

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани!

Поема на простих прикладах розкриває ще й проблему місця поезії у житті суспільства: вона потрібна усім: і бідним, і багатим. Часто слово, пісню сприймають як розвагу (наприклад, люди збиралися після трудового дня послухати пісень співця); пісня допомагає освідчитися у коханні (Бертольдо освідчується серенадою, що склав для нього співець, у коханні прекрасній Ізідорі); вона є втіхою у біді й допомагає підтримати бойовий дух, є потужним закликом до боротьби (як це сталося у важкому поході на чуже царство), а ще слово, пісня - це одна з форм збереження пам’яті про минуле, є своєрідним сховищем досвіду минулих поколінь.

Поема написана хореєм, що зумовлює досить жвавий темп оповіді, легко читається і сприймається на слух.

Леся Українка постає перед нами зі сторінок своїх творів як людина високої душі, здатна відчувати життя у всій його повноті. На жаль, доля не дала їй особистого щастя. Її інтимна лірика - це незагойна рана душі людини, яка, переживши тяжку особисту трагедію, поховавши коханого, довірила свої почуття віршам. Вірші циклу «Мелодії» - це туга за недосягненим щастям. У поезіях «Все покинуть, до тебе полинуть...», «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...», «Я бачила, як ти хиливсь додолу...» та інших відображено не тільки велике почуття, самовіддану любов, а й моральну красу характерів та особистих взаємин молодих людей, об’єднаних до того ж спільними громадянськими ідеалами. Поезія «Порвалася щира розмова», звернена до Сергія Мержинського, сповнена інтимних натяків, згадок, за якими стоїть пережите кохання.




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.