Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«На долині туман»
Ліричні пісні літературного походження
Усна народна творчість
Всі публікації щодо:
Діденко Василь
Українські поети XX століття створили чимало пісень, які згодом стали народними. Це Андрій Малишко, Дмитро Луценко, Олександр Білаш, Тарас Петриненко та інші.
Автором тексту пісні «На долині туман» є Василь Діденко (1937-1990).
Поміркуймо з науковцями
Василь Діденко був Поетом - од Бога. Хоч і не завжди, і далеко не у всьому його образ відповідав образу саме українського Поета, який віками утверджувався на Україні, яким його подавали у шкільних хрестоматіях. Він не був схожий ні на Симоненка, ні на Стуса, ні на Шевченка. І хоч Василь у якийсь момент почувався сином великого Тараса, однак навіть на хруща на Шевченковій вишні (як про себе написав Богдан-Ігор Антонич) схожим він не був. І все ж він був плоть од плоті - глибоко українським, я б сказав навіть народним поетом...
Якщо порівнювати із деревами, явищами природи то, може, був він явором, осокором на Чапаєвці, очеретяною сопілкою, туманом нарешті... Прекрасним молочним туманом над Гайчуром... Не знаю - ким...
Г. Лютий
Василь Діденко народився в місті Гуляйполі на Запоріжжі. Коли йому виповнилося 10 років, батьки переїхали на Херсонщину. Від 1950 по 1958 рік його біографія була пов’язана з Вінниччиною. Після закінчення Ширмівської середньої школи вступив до Київського університету імені Т. Г. Шевченка і закінчив його в 1959 році. Відтоді - на редакційній та літературній роботі. Як поет формувався в університетській літстудії імені В. Чумака. У травні 1963 року став членом Спілки письменників України.
У своїх творах поет звеличував Вітчизну; людину - трудівника, оспівував героїчне минуле українського народу, його видатних синів і дочок. 13 квітня 1990 року В. Діденко пішов із життя.
Вже після поховання праху поета в Києві став відомий його лист-заповіт «Поховайте мене в Гуляйполі». 25 червня 1997 року завдяки клопотанню близьких людей і численних шанувальників його таланту, поет навічно переїхав до своїх земляків і оспіваного ним у віршах містечка. Нині центральна районна бібліотека Гуляйполя має його ім’я. На будинку, в якому поет народився і жив, відкрита меморіальна дошка.
«На долині туман» - лірична замальовка про щирі почуття юнацького кохання, заквітчана яскравими пейзажними замальовками, котрі посилюють емоційність твору. Виразним засобом фольклоризації є народнопоетичні повтори в кожному куплеті:
На долині туман,
На долині туман упав.
Мак червоний в росі,
Мак червоний в росі скупав.
По стежині дівча,
По стежині дівча ішло.
Тепле літо в очах,
Тепле літо в очах цвіло.