Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Ви знаєте, як липа шелестить...»
Павло Тичина (1891-1967)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

У цьому вірші поет висловив молоде почуття кохання, ніжне, неповторне, несміливе й високе. Ліричний герой сприймає навколишній світ, сповнений коханням, як нескінченний хор таємничих голосів: шепотінь ночі, шелесту молодого листя, солов’їних щебетань, зітхання старих дубів. Таким чином, інтимний мотив поезії посилюється завдяки вдалому використанню пейзажних картин. Виняткова музикальність вірша, замилування звучанням рідного слова, глибока чуттєвість постають із рядків. Ця поезія вважається справжньою перлиною інтимної лірики. Поетичному відтворенню почуттів допомагають майстерно використані тропи: епітети (гаї старі, ночі місячні, весняні), уособлення (гаї бачать, сплять; дуби чують). Значну роль у створенні емоційного ефекту відіграють риторичні фігури. «Почути», як шелестить липа, допомагає алітерація (тут - нагромадження шиплячих і свистячих приголосних, а також - для досягнення дзвінкості - чи не відлуння голосів уночі? - повторення сонорного н):

Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі? -

Якщо прислухатися, то утворені склади із сонорним Н схожі на музичні тами, коли співак налаштовує голос до співу: НА-НІ-НА-НІ-НО...

Вірш написаний п’ятистопним ямбом.