Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Арфами, арфами...»
Павло Тичина (1891-1967)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Всі публікації щодо:
Тичина Павло
У поезії «Арфами, арфами...», що навіяна ритмомелодикою, образністю вірша «Блакитна Панна» М. Вороного і багато в чому співзвучна йому, в сонячних яскравих символах втілені світлі надії молодого національного світу.
У символічному образі дівчини-весни закладене оптимістичне передчуття випробувань і тривог, що постануть перед нацією. Вони накладаються на пласт особистісних очікувань ліричного героя. Поезія сприймається як святковий гімн весняному становленню природи й нації, молодості, буяння сил. Зображенню персоніфікованого образу-символу молодої весни сприяють яскраві образи, своєрідна система віршування, яка створює певну ритміку, створює неповторний музичний колорит поезії. Найбільша роль у цьому все ж належить художнім засобам, серед яких епітети (арфи золоті, голосні; весна запашна), порівняння (думи, наче в морі кораблі; поточки, як дзвіночки), антоніми (сміх - плач), метафора (колос вій), неологізми (самодзвонні, ніжнотонні), фразеологізм (налита щастям вкрай).