Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Не бував ти у наших краях!»
Павло Тичина (1891-1967)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Ця поезія написана у формі звернення до уявного співрозмовника, який «не бував у наших краях». Ліричний герой, описуючи рідний край, говорить і про його чудову природу, і переродження душі будь-якої людини від споглядання такої краси, і працелюбних та співучих людей, які «не можуть без пісні і нивки зорати!». Рядок «Не бував ти у наших краях» є смисловим рефреном поезії, що набуває різних смислових відтінків - спочатку це бажання ліричного героя розповісти .співбесіднику про свій рідний край, потім розповідь переходить у найвище захоплення, далі - у щире співчуття до всіх, кому доля не дала змоги відчути його благотворний вплив:

Не бував ти у наших краях,

Бо відтіль не таким би вернувся!

...

Тебе ж завжди я бачу в сльозах... -

Не бував ти у наших краях.

Поезія написана анапестом. Римування - кількох видів: спочатку кільцеве (абба), далі - паралельне (аабб), потім знову кільцеве і паралельне.

Проте у цю світлу гармонію символів і звуків, які постають із поезій першої Тичининої збірки, уже вриваються трагічні октави, що свідчить: поет не був мрійником, який живе у надхмарних замках - він болісно усвідомлює: прийдешнє ламає звичайний світ і очікування не завжди збігається із новою реальністю.