Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Любіть Україну!»
Володимир Сосюра (1898-1965)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Особливе місце у творчості В. Сосюри посідає вірш «Любіть Україну!». Поезія була написана у 1944 році, невдовзі після визволення України від німецько- фашистських загарбників. Поет, як справжній громадянин, розумів трагедію батьківщини: рідна земля була спалена, знищені або значно пошкоджені історичні пам’ятки, зруйновані будинки, не працювали фабрики й заводи, практично винищена худоба в селах, навіть чорнозем фашисти вагонами вивозили до Німеччини! Але найстрашніше - люди... Значна частина українців була знищена під час окупації, інші ще воювали, багато хто був евакуйований і там, у Середній Азії чи за Уралом, уже працювали на вивезених туди ж фабриках, заводах, у наукових установах, налагодили сімейне життя і звичайний побут... І після визволення Україна постала зруйнованою й знелюдненню. Хто відроджуватиме її? Хто, розуміючи, що без ЙОГО участі не постане нова Україна (до речі, у Сталіна ще до війни були плани щодо переселення українців!), повернеться на рідні згарища? Ось у такий важливий історичний час пролунав заклик Володимира Сосюри до всіх українців - заклик любити Україну, віддати усі сили, своє життя рідній землі, бо тільки з нею буде вічним український народ. Цей вірш пробуджував національну самосвідомість, захищав від асимілювання у тому шаленому історичному вирі.

Художня система твору багата і має у своїй основі фольклорні джерела:

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

порівняння

антитеза, інверсія тавтологія (любіть)

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

антитеза

епітети

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками...

порівняння, метафора

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

Гіпербола

Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі...

она у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

епітет, метафора, анафора

у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячий усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить - не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

символ незнищенності - купина, порівняння, антоніми

в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!..

фразеологізм

фразеологізм, метафора епітети

риторичне звертання

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну...

риторичне звертання, порівняння гіпербола

Любіть у труді, у коханні, у бою,

як пісню, що лине зорею...

Всім серцем любіть Україну свою -

і вічні ми будемо з нею!

порівняння, метафора рядки, у яких виражена ідея поезії.

За жанром вірш «Любіть Україну» - соціально-політична лірика, вірш-заповіт поета своїм сучасникам і нащадкам. За цей твір В. Сосюра був підданий нищівній критиці, звинувачений у «буржуазному націоналізмі», хоч, як данину партійним вимогам, у ньому згадано і «братні народи», і «пурпурові хмари». Тільки останнім часом цей вірш оцінений по-справжньому, хоч правду слід часом читати «поміж рядками».

Тема вірша - усвідомлення поняття «Україна» для кожного українця. В. Сосюра підкреслює, що любов до України - це єдине і водночас всеохопне почуття, воно підносить самоповагу людини, звеличує її рідний край, утверджує нерозривний взаємозв’язок українців із рідною землею. У цьому й полягає ідея твору.

Віршовий розмір поезії - чотиристопний амфібрахій.