Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Любіть Україну!»
Володимир Сосюра (1898-1965)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир
Особливе місце у творчості В. Сосюри посідає вірш «Любіть Україну!». Поезія була написана у 1944 році, невдовзі після визволення України від німецько- фашистських загарбників. Поет, як справжній громадянин, розумів трагедію батьківщини: рідна земля була спалена, знищені або значно пошкоджені історичні пам’ятки, зруйновані будинки, не працювали фабрики й заводи, практично винищена худоба в селах, навіть чорнозем фашисти вагонами вивозили до Німеччини! Але найстрашніше - люди... Значна частина українців була знищена під час окупації, інші ще воювали, багато хто був евакуйований і там, у Середній Азії чи за Уралом, уже працювали на вивезених туди ж фабриках, заводах, у наукових установах, налагодили сімейне життя і звичайний побут... І після визволення Україна постала зруйнованою й знелюдненню. Хто відроджуватиме її? Хто, розуміючи, що без ЙОГО участі не постане нова Україна (до речі, у Сталіна ще до війни були плани щодо переселення українців!), повернеться на рідні згарища? Ось у такий важливий історичний час пролунав заклик Володимира Сосюри до всіх українців - заклик любити Україну, віддати усі сили, своє життя рідній землі, бо тільки з нею буде вічним український народ. Цей вірш пробуджував національну самосвідомість, захищав від асимілювання у тому шаленому історичному вирі.
Художня система твору багата і має у своїй основі фольклорні джерела:
|
Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. |
порівняння антитеза, інверсія тавтологія (любіть) |
|
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. |
антитеза епітети |
|
Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками... |
порівняння, метафора |
|
Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами. |
Гіпербола |
|
Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі... она у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, |
епітет, метафора, анафора |
|
у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі... |
|
|
Як та купина, що горить - не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, |
символ незнищенності - купина, порівняння, антоніми |
|
в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. |
фразеологізм фразеологізм, метафора епітети риторичне звертання |
|
Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну... |
риторичне звертання, порівняння гіпербола |
|
Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею... Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею! |
порівняння, метафора рядки, у яких виражена ідея поезії. |
За жанром вірш «Любіть Україну» - соціально-політична лірика, вірш-заповіт поета своїм сучасникам і нащадкам. За цей твір В. Сосюра був підданий нищівній критиці, звинувачений у «буржуазному націоналізмі», хоч, як данину партійним вимогам, у ньому згадано і «братні народи», і «пурпурові хмари». Тільки останнім часом цей вірш оцінений по-справжньому, хоч правду слід часом читати «поміж рядками».
Тема вірша - усвідомлення поняття «Україна» для кожного українця. В. Сосюра підкреслює, що любов до України - це єдине і водночас всеохопне почуття, воно підносить самоповагу людини, звеличує її рідний край, утверджує нерозривний взаємозв’язок українців із рідною землею. У цьому й полягає ідея твору.
Віршовий розмір поезії - чотиристопний амфібрахій.