Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

Поняття про фольклор
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Світоглядні уявлення українців зумовлені насамперед історичними, психологічними, культурними та соціальними обставинами буття. Основа цих уявлень полягає в гармонії людини з довкіллям, у поетизації світу, у вільному розвиткові особистості. Внутрішню сутність української душі глибоко розкриває фольклор.

Подивімось у словник

Фольклор (англ. folklore, букв. народна мудрість, народне знання) - сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: В усній словесній поезії, музично-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрізноманітніших різновидах малярської, декоративно-ужиткової творчості.

Поміркуймо з науковцями

Термін «фольклор» запровадив англієць В. Дж. Томс, який 1846 року під псевдонімом А. Мертон надрукував у часописі «Атенеум» статтю «The Folklore». Тим самим він номінував явище, що його у Європі вивчали вже протягом століть, але називали по-різному, описово.

На нараді при ЮНЕСКО урядових експертів зі збереження фольклору (Париж, 1 березня 1988 року) було подано таке його визначення: «Фольклор (у широкому розумінні - частина національної культури) - це колективна, заснована на традиціях творчість груп чи індивідів, зумовлювана надіями і сподіваннями спільноти як адекватне вираження її культурної та соціальної самобутності; фольклорні зразки передаються усно, шляхом імітації та іншими каналами. Його форми охоплюють мову, усну літературу, музику, танці, міфи, обряди, ремесла, архітектуру та інші різновиди художньої творчості».

Слово фольклор має український термінологічний відповідник - народна творчість. У вужчому значенні термін «фольклор» застосовують щодо мистецтва слова. Максим Рильський уважав, що можна вживати і найменування народна словесність.

Отже, синонімами до фольклор в українській науці є:

народна творчість,

усне словесне мистецтво,

народна словесність,

народна поетична творчість,

усна народнопоетична творчість.

Народна словесність виникла в дописемний період як система поглядів, обрядів і магічних дій, тому всі її зразки передаються з уст в уста і сприймаються «на слух», зберігаються в народній пам’яті. Усне побутування фольклору пов’язане з постійною зміною тих чи тих складників певного твору, адже окремі виконавці (оповідачі) вносять свої елементи, додають чи відкидають якісь частини. Та все ж народний твір, перебуваючи в постійному русі та зміні, не втрачає своїх загальних усталених норм, засвідчує талановитість нації.

Подивімось у словник

Обряд - сукупність символічних умовних дій, якими супроводжуються певні етапи в житті людей (весілля, похорон тощо), а також окремі трудові процеси (сівба, обжинки).

Магія - віра в можливість впливу на довколишній світ через надприродне - предмети неживої природи, наділені чудодійною силою (фетиш), духів тощо шляхом чаклунського дійства.

Фольклору притаманні специфічні ознаки, які розмежовують його з професійною літературою (авторською творчістю):

• усність (усна форма творення та побутування текстів);

• анонімність (невідоме авторство творів);

• колективність (усна народна словесність відображає колективне сприйняття світу);

• імпровізаційність (існування в постійному русі та зміні);

• варіативність (один твір побутує в народі в кількох варіантах).

Отже, народна творчість, або фольклор, - колективна словесна творчість народу, що має усну форму побутування і відзначається усталеністю, традиційністю жанрів, сюжетів, образів, виражальних засобів.

Багатство мотивів, образів українського фольклору, його зв’язок із календарною і родинною обрядовістю, різноманітність будови творів і форм виконання дало можливість фольклористам класифікувати великий матеріал у родово-жанрову систему.

Фольклорні твори, як і літературні, поділяють на три роди: епос, лірика, драма.

До народного епосу належать: казки, байки, небилиці, легенди, перекази, бувальщини, загадки, прислів’я, приказки.

Народна драма - це народні ігри, хороводи, вертеп, народні драми «Коза», «Маланка», весілля.