Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014


Євген Плужник (1898-1936)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Плужник Євген

Його ім’я до недавнього часу було відоме далеко не всім, оскільки радянське літературознавство вважало його центральною постаттю «занепадницької лірики». Та й творчість поета була недовгою - лише 12 років, за які вийшло всього дві збірочки - «Дні» (1926) та «Рання осінь» (1927). І лише в 60-х роках XX століття, у часи хрущовської «відлиги» вийшли з друку його «Вибрані поезії» (1966).

Ось як писав про Євгена Плужника його сучасник Микола Бажан: «Мені здається, що серед художніх доробків, які /.../ знову повернуто народові, читачеві /.../, поезія Є. Плужника - одна з найбільших і найдорожчих цінностей. Хай же хутчій ця прекрасна, одночасово і сильна, і філігранна, і печальна, і оптимістична, і глибоко індивідуальна, і соціально значуща книга поезій, досконалих своєю формою, мовою, побудовою, - хай хутчій ця високоцінна книга дійде до вдячного /.../ читача».

Євген Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного торгівця. Вчився в сільській школі, потім Воронезькій гімназії, звідки був учений за участь у політичних гуртках.

Навесні 1919 року приїхав до Києва працювати і вчитися у Київському ветеринарному інституті, але вир громадянської війни змусив повернутися додому. Лише влітку 1921 року вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, але не закінчив його, бо професійно зайнявся літературою. Деякий час учителював на Полтавщині.

З 1920 року живе у Києві. У 1923 році у київській газеті «Більшовик» та в журналі «Глобус» з’являються перші вірші поета, підписані псевдонімом Кантемирянин. Але, будучи надто вимогливим до себе, за 12 років видав лише дві збірки. Третя, «Рівновага», вийшла друком уже після смерті поета. Є. Плужник був також автором роману «Недуга» (1928) та трьох п’єс: «Професор Сухо- раб», «У дворі на передмісті» (обидві - 1929), «Змова в Києві».

Член Союзу письменників СРСР з 1934 року. На початку творчого шляху Є. Плужник перебував у літературній організації «Ланка», а потім - у МАРСІ, котрі за нормами тогочасної критики вважалися «попутницькими», пасивними, а то й ворожими до радянського суспільства. Тож і репресії впали на членів цих організацій одразу ж після вбивства С. Кірова (1.12.1934).

Ордер на арешт Є. Плужника і трус у його квартирі був здійснений 4 грудня 1934 року. А ще 2 грудня уповноважена секретно-політичного відділу НКВС УРСР Гольдман скомпонувала постанову, в якій Плужник звинувачувався в тому, що він «є членом контрреволюційної організації, був зв'язаний з націоналістичною групою письменників, вів контрреволюційну роботу в Київському інституті ім. Шевченка. Знав про практичну діяльність організації по підготовці терактів». На підставі всього цього робився висновок, що «перебування його на волі є соціально небезпечним», а тому Є. Плужник підлягає «утриманню в спецкорпусі Київського обласного управління НКВС».

З перших допитів стало очевидним, що Державне політичне управління (ДПУ) «запланувало» викрити розгалужену підпільну контрреволюційну організацію письменників. Адже & ці дні одночасно були арештовані в Харкові Григорій Епік, Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш та інші, у Полтаві - Григорій Майфет, Петро Ванченко, Олександр Ковінька та чимало інших письменників по різних містах України. У січні 1935 року всіх їх приконвоювали до Києва у спецкорпус НКВС, а 27-28 березня організували судовий процес виїзної Військової колегії Верховного Суду СРСР.

У холодних вогких камерах тюремного спецкорпусу різко загострився туберкульоз легенів у Плужника, і він, розуміючи незворотність долі, не чинив опору в допитах. Як видно з протоколів, звинувачений підписував те, що йому підсовував слідчий М. Хаєт.

Вирок Плужникові, як і більшості підсудних цієї групи - 10 років ув’язнення в спецтаборах. А конкретніше - у соловецьких казематах на далекій холодній Півночі, куди їхати разом із побратимами по засланню в арештантських вагонах поет уже не міг. Його, тяжко хворого, везли окремо.

На Соловках він в основному перебував у тюремній лікарні, зрідка писав листи на Україну. Останній лист датований 26 січня 1936 року. Його Є. Плужник уже продиктував, а дружині приписав власною рукою: «Присягаюсь тобі, я все одно виживу!». На жаль, це було вже нереальним. Євген Плужник помер 2 лютого 1936 року і похований на Соловках у братській могилі. За радянського часу доля поета приховувалась, і в усіх джерелах дата смерті вказана - 2.2.1938. Причина - туберкульоз.

4 серпня 1956 року постановою Військової колегії Верховного суду СРСР вирок Є. Плужнику скасовано і справу припинено за відсутністю складу злочину.

Поезія Є. Плужника - явище надзвичайно складне, бо є у ній і віра, і сумніви, і печаль. Це лірика інтелігента, що відчував страшні моральні муки на зламі двох епох:

Таке безлюддя! Скільки не гукай, -

Лиш під ногами стогне мокра глина...

А що як справді вся вона така - Закохана в електрику країна?

Збірка «Дні» відкривалася промовистим епіграфом з Тичини: «...Як страшно! Людське серце до краю обідніло», а також віршем, що був своєрідним творчим кредо поета, в якому - віра і надія: майбутнє буде сповнене праці, любові, миру:

Я знаю -

Перекують на рала мечі.

І буде родюча земля -

Не ця.

І будуть одні ключі

Одмикати усі серця.

У коротких мініатюрах збірки «Дні» - немало сумних, трагічних образів і картин, сповнених надриву і болю: селянські сини гинуть у кривавій боротьбі, власний біль від недуги й зневіра...

Наступна збірка «Рання осінь» відзначається від першої збірки «Дні» своєю тональністю, у ній менше трагізму. Поезії цієї збірки, як казав літературознавець С. Крижанівський, «можуть вдовольнити найтонших цінителів».

Суди мене судом своїм суворим,

Сучаснику... Нащадки безсторонні

Простять мені і помилки, й вагання,

І пізній сум, і радість передчасну,

Їм промовлятиме моя спокійна щирість.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.