Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Зелена Євангелія»
Богдан-Ігор Aнтонич (1909-1937)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Антонич Богдан-Ігор

Осмислення цієї поезії слід розпочинати від з’ясування лексичного значення поняття «євангелія» (це діалектна форма). «Євангеліє» у перекладі з грецької - добра, радісна звістка. Так називають ранньохристиянські релігійні твори, що розповідають про життя і вчення Ісуса Христа. Саме це вчення є радісною звісткою для юдей, що прийняли християнство, адже своєю смертю Ісус Христос спокутував людські гріхи й проторував людині шляхи до Царства Божого. Свято Воскресіння Господнього, Пасха, відзначається навесні, коли сама природа неначе воскресає після зимового заціпеніння. Саме земля є, на думку автора, тією найвищою святинею, якій слід поклонятися. Вірш «Зелена Євангелія» - це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося.

Захоплюють тонкі й незвичні спостереження: дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Звучання срібного дзвону досягається утворенням омофону сонце - сон цей.