Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
Осип Назарук (1883-1940)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Всі публікації щодо:
Назарук Осип
Щоправда, жодної качки не вбито, тому при поверненні мисливець купить на базарі курку, тихенько обскубе її у своєму кабінеті. На запитання дружини, чому в дикої качки перерізане горло, дотепно розкаже про самогубство птахи.
У творі «Як варити і їсти суп із дикої качки» комізм досягається, наприклад, завдяки обґрунтуванню окремих предметів чи речей не за своїм прямим призначенням: стопка «береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...».
Провідні особливості творів Остапа Вишні:
• багатство відтінків і барв комічного;
• народна соковита мова;
• діалогізований виклад дії. «Діалогам притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність» (І. Зуб);
• іронічно-мудрий погляд оповідача на порушені проблеми.
Сміх Остапа Вишні - від любові до людини, природи, життя. У щоденнику гуморист зробив такий запис: «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу.
У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...».
Поміркуймо з науковцями
«Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні, за те, що вони часто глибоко-трагічні, за те, що вони злободенні.
М. Хвильовий
Осип Назарук народився в містечку Бучач (нині - Тернопільська область), закінчив Віденський університет, отримавши фах юриста. Під час Першої світової війни добровільно пішов до лав Українських січових стрільців, брав активну участь у роботі Національної Ради ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки), працював в уряді Директорії. Внаслідок політичних подій емігрував за кордон, жив в Австрії, Канаді, США, брав участь у політичному житті українських емігрантів. Він присвятив своє життя боротьбі за соборну незалежну Україну, а тому радянською владою приречений був на забуття і поневіряння на чужині. Помер у Кракові.
Перевагу у творчості надавав історичній тематиці. Основні твори Осипа Назарука: повісті «Суд Олекси Довбуша», «Князь Ярослав Осмомисл», «Проти орд Джінгісхана», роман «Роксоляна».