Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014


Валер'ян Підмогильний (1901-1937)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

У селі Чаплі (тепер увійшло до складу м. Дніпропетровська) в сім’ї конторщика економії графа Воронцова-Дашкова 2 лютого 1901 року народився Валер’ян Петрович Підмогильний.

Хлопчик навчався в церковно-приходській школі, а французьку мову опановував із спеціально запрошеним учителем. Закінчивши Катеринославське реальне училище з похвальною грамотою, юнак вступає на математичний факультет Київського університету, проте матеріальна скрута змушує його йти працювати в школу (викладає математику, українську мову та політграмоту в школах Дніпропетровська, Червонограда, Ворзеля). Згодом була спроба повернутися до університету, але все ж В. Підмогильний остаточно залишає навчання і йде на літературну роботу.

Захопившись мистецькою діяльністю, письменнику 1919-1920 роки видає в Катеринославі (Січеславі) першу книжку під гордою назвою «Твори, том І». Самі оповідання цієї публікації датовані 1917 роком. У творах чітко простежується метод психологічного реалізму, започаткований М. Коцюбинським. Цей метод не сприймався літературною критикою нової влади.

1921 року В. Підмогильний переїжджає до Києва. А 1924 рік ознаменований виходом у Києві другої збірки оповідань. У полі зору письменника - інтелігенція на тлі революції, голодних років громадянської війни й пореволюційному часі в буденному житті.

В. Підмогильний належав до літературної організації «Ланка» («Марс»), куди входили також Є. Плужник, Г. Косинка, Тодось Осьмачка, Б. Антоненко- Давидович, Марія Галич. Цю групу (як і ВАПЛІТЕ, неокласиків та ін.) офіційна критика відразу охрестила «попутниками».

У 1928 році виходить роман «Місто». Роман «Невеличка драма» побачив світ 1930 року. Письменник починає, але не встигає закінчити «Повість без назви».

У 1932-1933 роках В. Підмогильний працює у видавництві «Рух» консультантом з іноземної літератури. На цей час він був уже відомим перекладачем: ще 20-літнім письменник перекладає українською філософський роман А. Франса «Таїс», а згодом - твори Дідро, Вольтера, Мопассана, Гюго, Бальзака. Стає членом Спілки письменників CPCR

Радянська критика не побачила у творчості В. Підмогильного «пролетарського зерна», а сприймала їх як пропаганду «занепадницької», ворожої філософії Шопенгауера та Фрейда.

Арештували В. Підмогильного у письменницькому будинку творчості під Харковом за стандартними звинуваченнями у приналежності до терористичної організації, що планувала замахи на вождів партії, у змові і з Є. Плужником, М. Кулішем (разом 17 осіб).

Перебуваючи в катівнях харківського та київського НКВС, послідовно захищав себе й доводив непричетність до будь-яких контрреволюційних угруповань.

Виїзною сесією Верховного Суду СРСР засуджений до 10 років таборів. На Соловках, навіть у тюремній камері, не полишає літературної праці.

Розстріляний 3 листопада 1937 року. Реабілітований посмертно 4 серпня 1956 року. Проте до 90-х років XX століття ім’я В. Підмогильного залишалось практично невідомим для широкого кола читачів.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.