Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Пісенька про космічного гостя»
Ліна Костенко (народилася 1930)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Костенко Ліна

Іноді, щоб легше донести смисл поезії, Ліна Костенко вдається до фантастики, як у вірші «Пісенька про космічного гостя». Проте уважний читач помітить: якщо не брати до уваги космічні назви й терміни (міжпланетні мандри, сузір’я Саламандри, туманність Андромеди, галактика, марсіанська мова), а також досить дивного вигляду гостя (з планетарними синіми очима), то перед нами - звичайна земна подія, коли у гості приїжджає рідний, але далекий родич або друг. Так само він передає вітання від спільних знайомих («твій коханий бив тобі чолом»), а ми, за давнім народним звичаєм, пригощаємо його хлібом-сіллю, тривожимось за безпеку його подорожі, даємо на доріжку гостинчика: «білі айстри в крапельках дощу», «жменьку слів із нашої землі» і прощаємось ненадовго, бо ж при нагоді знову неважко «коли-небудь заскочити» у гості...

Про що ж ця пісенька? Мабуть, про те, що усі ми, з якої б країни (чи планети!) не були - однакові, усім людям (чи мислячим істотам) легко порозумітися, бо є загальнолюдські закони добра, гостинності...

І це писалося у часи, коли Радянський Союз, відмежувавшись від усього світу «залізною завісою», невтомно формував образ ворога з усіх народів, що жили за іншими (не соціалістичними) законами! Поезія Ліни Костенко, легко, невимушено доносить до читача загальнокосмічні (!) цінності, мудрим словом розбиваючи «берлінську стіну» ворожнечі й непорозуміння між людьми і народами.