Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Українське альфреско»
Ліна Костенко (народилася 1930)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Костенко Ліна

Подивімось у словник

Alfresco (з італійської «просто неба») - настінний живопис водяними фарбами по сирій, підготованій для цього штукатурці; зараз так називають якісний настінний живопис.

Ліна Костенко у цій поезії неначе створює ілюстрацію до української казки: тут тобі і біленька хатка, і садок вишневий, і дід з бабою, і курочка ряба, що несе «яєчка золоті», і лелека (який ніколи не приніс у цю хату немовля)... Світлим сумом віє від цієї картини:

Я знаю, дід та баба - це коли є онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Якась життєва трагедія прихована роками, бо немає в діда-баби ні дітей, ні онуків, і рід їхній не має продовження - ніхто не їде до них у гості золотим шляхом. Самотні не тільки старі - сиротою залишилась остання в світі казка: є кому розповідати, та немає, кому слухати. Лише жоржини, як сусідські дітлахи, із цікавістю виглядають через тин у двір, ще повний любистку...

Автор неначе нагадує: не всі казки закінчуються щасливо, вчіться читати, бачити, розуміти навколишній світ, що постає перед людиною безліччю картин.

Віршовий розмір - ямб. Римування перехресне.