Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Хай буде легко, дотиком пера...»
Ліна Костенко (народилася 1930)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Костенко Ліна

Ця поезія відтворює і життя, і творче сприймання світу як неподільну єдність: нехай дотик пера буде легким, спомини - вічними і світлими... Білі і чорні смуги у житті - неначе кора беріз, гіркий дим згорілого осіннього листу - усе це пов’язано з давнім особистим щастям - усе минуло... Колишнє кохання, на мить повернувшись у сні, цілує пам’ять: не забувай!..

Особливий настрій поезії створюють прислівники, що надають їй особливого - філософського - значення: легко, вічно, гірко, світло - і знову, як завершення смислового кола, - легко...

Твір буквально насичений місткими, вишуканими метафорами: осінь похлинулась димом; Хай не розбудить смутку телефон. / Нехай печаль не зрушиться листами; сон, / що ледь торкнувся пам’яті вустами.

Сприйняття світу таким, яким він є, передається через уживання дієслів наказового способу, а також через анафору (єдинопочаток).

Віршовий розмір поезії - ямб. Римування перехресне.