Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014
Микола Вінграновський 1936-2004)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Микола Вінграновський народився в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту, де йому пощастило зустрітися з Довженком. Олександр Петрович запросив здібного юнака навчатися у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві (закінчив 1960). Навчався також на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
Здавалось, доля чітко окреслила творче покликання М. Вінграновського як кіномитця: у його доробку кілька помітних ролей (Іван Орлюк, «Повість полум'яних літ», 1961; Дончак, «Сейм виходить з берегів», 1962; Вацлав Купка, «Берег надії», 1967; Несвятипаска, «Дума про Британку», 1970); він став визнаним режисером ряду художніх фільмів («Ескадра повертає на Захід», 1966, співавтор; «Берег надії», 1967; «Дума про Британку», 1970; «Тихі береги», 1973; «Климко», 1984), а також кінодокументалістом «Голубі сестри людей», 1966; «Слово про Андрія Малишка», 1983; «Щоденник О. П. Довженка», 1989, у співавторстві з Леонідом Осикою; «Довженко. Щоденник 1941-1945», 1993; «Чигирин - столиця гетьмана Богдана Хмельницького», 1993; «Батурин - столиця гетьмана Івана Мазепи», 1993; «Галич - столиця князя Данила Галицького», 1993; «Гетьман Сагайдачний», 1999).
Разом із тим М. Вінграновський відомий і як талановитий різножанровий письменник. Перші його вірші з’явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»). Він є автором кількох збірок віршів для дорослих і дітей, повістей «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів», «Літо на Десні», «Манюня», роману «Северин Наливайко», історичного нарису «Чотирнадцять столиць України». Найповніше видання доробку - «Вибрані твори в трьох томах» побачило світ у 2004 році.
Творчість М. Вінграновського відзначена і вітчизняною, і міжнародною громадськістю: він є лауреатом Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, літературної премії «Благовіст», Міжнародної премії Фундації Антоновичів; нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.
Помер М. Вінграновський 26 травня 2004 року.