Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«На колимськім морозі калина...»
Василь Стус (1938-1985)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Всі публікації щодо:
Стус Василь
Туга за рідним краєм, за Україною - мотив вірша «На колимськім морозі калина...». Україна постає в уяві поета дзвінким собором. А тут, на колимській чужинецькій землі, зійшлись усі дороги, й нема вороття до рідного краю.
Цей вірш - живе свідчення багатолітніх поневірянь дисидента В. Стуса по радянських концтаборах. Відірваний від рідного краю, позбавлений найприроднішого права - любити вітчизну, він болісно переживає таку довгу розлуку з нею. Чужинецька земля кричить зголілими модринами, постає безгомінням, безлюддям, сніжним простором (як не згадати поему Т. Шевченка «Сон», де описуються безкраї простори Сибіру - місце страшної каторги...). З-поза простору, долаючи й тюремні ґрати, постає образ України - дзвінким собором, рудими слізьми калини. Тільки він дає сили вижити, тільки він не дає стати серцю сухим куль-покотьолом.
Вірш насичений епітетами, метафорами. Невеликий твір постає довершеним зразком громадянсько-патріотичної лірики.
Віршовий розмір - анапест. Римування перехресне.