Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014


Іван Величковський (близько 1650-1701)
Давня українська література (XI-XVIII століття)

Поміркуймо з наукоцями

Іван Величковський - поет дуже цікавий. Саме поет, а не віршописець. Бо наділила його природа щирою іскрою художнього таланту - здатністю зірко вдивлятися у світ, гостро і парадоксально осмислювати його, відливати свої думки у місткі асоціації, колоритні образи, влучні дотепи.

В. Колосова, В. Крекотень

Іван Величковський - поет, перекладач, теоретик літератури, культурно-громадський діяч другої половини XVII століття. Його біографія, і як й інших давньоукраїнських письменників, рясніє «білими плямами». Народився на початку 50-х років XVII століття. (Вал. Шевчук: «Є підстави вважати, що поет народився близько 1651 року чи в самому 1651 році»). Місце народження - Чернігівський край («родом був з Ніжинщини» - Вал. Шевчук). У 1660-х роках навчався в Києво-Могилянській академії, яку закінчив «не пізніше 1672 року». З 1673 року мешкав у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича, належав до чернігівського гуртка поетів. У Чернігові ж «висвятився на попа». Певно, 1687 року переїхав до Полтави, де обійняв посаду пресвітера Успенської соборної церкви. Помер у вересні 1701 року. Рукопис його творів був виявлений лише на початку XX століття.

У Полтаві написані або впорядковані в рукописні «Книжиці» збірки духовної поезії Івана Величковського, які за формою належать до курйозної поезії, - «Зеґар з полузеґарком» (1690) та «Млеко от овци пастиру належное» (1691) (присвячені «две книжиці» київському митрополитові Варлааму Ясинському). Це вірші «релігійного спрямування, на славу Господу і Богородиці, філософські розмисли про сенс людського буття, про те, що людина має пам’ятати, що живе у часі, а Бог у Вічності, тож у земному своєму житті має готуватися, виконуючи заповіді Господні, плекаючи багатства у своїй душі, а не в скрині, бо на той світ нічого не забереш» (Віта Сарапин).

Літературна спадщина Івана Величковського:

- польський панегірик (єдиний друкований за життя автора твір) на пошану Лазаря Барановича (1684);

- «Вірші про Дедала» (1687) на честь гетьмана Самойловича;

- збірник дрібних поезій (за словами дослідника В. М. Перетц, «Антологія 1670-1680-х років»);

- збірка «Зеґар з полузеґарком» - цикл віршів про час;

- збірка «Млеко от овци пастиру належноє» - своєрідний підручник із поетики; двадцять видів курйозної поезії, ілюстрованих своїми прикладами; рукописна книга (обидві збірки зібрані в одній книжці).

Жанрово поезія Величковського багатоманітна: епіграми, епітафії панегірики; духовні вірші, вірші зі світськими мотивами; фігурні (курйозні) вірші.




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.