Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Дивак»
Григір Тютюнник (1931-1980)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Всі публікації щодо:
Тютюнник Григір
Оповідання подає розлогий портрет маленької «незручної» людини, яка мріями, переживаннями й уподобаннями відрізняється від своїх однолітків.
Олесь любить природу, знаходить у ній дивовижні поетичні риси. Особливо він любить зиму:
«Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах - вони стають тоді голі та сором’язливі, як стрижені допризовники.
Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди. Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями. Олесь пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням, аж доки хтось не гукне з двору:
- А чого ото ти, парубче, не йдеш до школи? Ось підожди, я матері скажу! Олесь підскоче, як злякане пострілом звірятко, засміється тоненько: гі-гі, - і подасться в сосни».
Незвичний характер хлопчика викликає подив однокласників, тож у нього виникає конфлікт з Федьком Тойкалом, тож і прискіпується до нього вчителька. Одним словом, «дивак».
Автор милується своїм героєм, але й дає нам зрозуміти, наскільки таким Олесям важко в житті. Ідея твору - типове для шістдесятництва обстоювання цінності й неповторності кожної особистості.