Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
Борис Харчук (1931-1988)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)
Борис Харчук народився на Тернопільщині в селянській родині, вступив до Кременецького педагогічного інституту, але його відрахували за те, що в літературних творах розкритикував і висміяв керівництво закладу. Закінчив освіту в Полтавському педінституті, навчався на Вищих літературних курсах у Москві. Працював журналістом.
Автор понад двадцяти романів і повістей, багатьох оповідань і новел, серед яких багато творів для юних читачів. За радянських часів не всі твори письменника друкували, а ті, що виходили в світ, часто зазнавали цензури й несправедливої критики. Усе це позначилося на здоров’ї письменника. Його передчасна смерть приголомшила багатьох.
Поміркуймо з науковцями
Для Бориса Харчука література ніколи не була лише видом мистецтва - виділяв ту, яка допомагає людині залишатися людиною, а народу - народом. Письменник намагався у своїх творах ставити «вічні» запитання: Що є людина? Що є світ? Звідки прийшли ми й куди йдемо? Уводив у повісті казки- притчі з глибоким підтекстом. Герої його творів за будь-яких обставин не втрачають справжньої людяності та громадянської честі. І ще одна характерна особливість Харчукової прози - прагнення лаконічності, народна символіка, пісня і легенда, герой і природа - як одне ціле. Довіра читачеві, його здатності домалювати, домислити те, що міститься за рядками його творів.
Т. Дудіна