Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Звук павутинки»
Віктор Близнець (1933-1981)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Близнець Віктор

До повісті «Звук павутинки» можна застосувати поняття «лірична проза». Воно окреслює спосіб викладу в прозовому творі, що характеризується максимальною увагою до внутрішнього світу героя. Його переживань, фантазій, страхів і радостей. Ось і головний герой повісті, Льонька, є надзвичайно чуттєвим хлопчиком. Уже в розділі «Срібний чоловічок» ми спостерігаємо, наскільки чуттєво він переживає звичні речі, як цікаво пояснює прості явища, про які ніхто й не замислювався:

«Мати думає, що вранці я сплю, і зачиняє віконниці. Хай зачиняє - так ще краще. Бо в одній віконниці, щоб ви знали, є маленьке вічко. Там був сучок, він, мабуть, висох, розхитався й випав, і зробилось у дошці кругле віконце - дучко. Крізь те дучко падає у хату довгий жмут проміння.

Це моє кіно... Жевріє тільки вузенька смужка, вона тягнеться навскоси, од вікна до печі. А за нею, за цією смужкою, тихо й чорно. Та ось... ожила, заворушилась пітьма. Наче хтось сколотив її - піднялись дрібненькі пушинки. Вони виходять із темряви і на світлі стають золотими, рожево-пухнастими. Тихо снують пушинки, пливуть одна за одною, то піднімаються, то опускаються, то зникають зовсім.

Я колись і не знав, що в нашій хаті живе стільки малечі... Ви не смійтесь, ви краще придивіться - вони живі. Бачите: їх сила-силенна, але ніхто не штовхається, не заступає дороги, не заважає іншим. Бо це не прості, це Вишневі Пушинки».

Недарма саме Льонці судилося познайомитися з дорослим Адамом, який розуміє дитячий світ, саме Льонька визволяє з полону й рятує від жорстоких братів Глип коня Бакуна. І саме до Льоньки припливає на кораблику дитинства Ніна - уособлення дитячого світу, тільки розуміючи який можна чути «павукове радіо».

І минуле, і майбутнє, і теперішнє, і вічне перетинаються в точці дитинства, уважав письменник. Саме в цю ранкову пору тчеться тонка, як звук павутинки, матерія світовідчуття, що, зміцнівши з роками, має стати визначальною в характері дорослої людини. З усвідомленням складності життя, у якому є добро і зло, чесність і підлість, народження і смерть, відбувається Льончине змужніння. Поступово хлопець переконується, що після нього на землі має щось лишитися: чи зло, яке передається від людини і продовжується в реп’яхах, кропиві й повзучому лишаї, чи добро, яке буде квітнути в яблуні, бузку, маргаритках.

Поміркуймо з науковцями

У цій романтичній повісті є багато прихованих змістів - підтекстів, які треба прочитувати між рядками звичайної оповіді. Деякі з них бувають повчальними. Так, розповідаючи про вченого Адама, який займався атомними дослідженнями, важко захворів і помер у молодому віці, автор говорить про складність, багатогранність людського життя, яке може обірватися будь- якої миті. Читач мимоволі робить висновок про його цінність, про те, що варто берегти й освячувати добром і любов’ю кожну мить. Бо кожна хвилина життя - неповторна і прекрасна. Саме так його сприймає Льонька.

Р. Мовчан

Подивімось у словник

Підтекст - прихований внутрішній зміст твору, який доповнює й уточнює його. Це думка, яку автор прямо не висловлює, але ми про неї здогадуємося, читаючи нібито «між рядками» твору, бо вона випливає з окремих реплік, деталей, ставлення до дійових осіб і сюжетних ситуацій.