Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Говорюща риба»
Емма Андієвська (народилася 1931)
Українська еміграційна література

Всі публікації щодо:
Андієвська Емма

Жанр - казка.

Ідея - засудження неприйняття істот, які відрізняються від усіх, є особливими.

У «Говорющій рибі» йдеться про те, як незвичайну рибину, що вміла розмовляти, не сприйняли звичайні, німі, риби і зрештою прогнали з води. Вигнанка прижилася на суші, подружилася з рибалкою, який запросив її у гості. Але дружина її друга, поки чоловіка не було вдома, не почувши голосу риби, засмажила це «говорюще» диво. Коли господар повернувся, він не зміг впізнати у страві свого товариша, але з того часу почав всюди розшукувати балакучу рибину. Обговорення цієї історії шакал і бляшанка починають із роздумів над питанням, хто з персонажів «казки» більш нещасний: не прийнята серед своїх «говорюща» риба, яка так трагічно загинула, чоловік, який втратив друга, чи жінка, яка не змогла почути голосу риби. Не менш важливою для співрозмовників є марна спроба з’ясувати, хто ж винен у смерті «говорющої» риби: чоловік, який не пояснив дружині, що його гостем є риба, чи жінка, яка не почула голосу рибини.

Звичайно, можна віднайти й інших винуватців, наприклад, риб’яче «суспільство», яке зреклося риби, бо вона була не така, як усі; або сама рибина, яка з самого початку не спромоглася подумати, що люди зрозуміють її ще менше, ніж подібні до неї істоти.

Серед інших найяскравіших проблем можна виділити:

• суспільство і незвичайне / колективне та індивідуальне. Е. Андієвську цікавить питання: якою є доля унікального в суспільстві, що не готове до його сприйняття, і хто винен у тому, що не такий, як усі, приречений на вигнання та загибель. За законом природи риби мусять мовчати, проте сталося так, що «серед табунів мовчазної риби... народилася балакуща риба»;

• «слово» і доля поета в суспільстві. Кажуть, «мовчання - золото» та «слово - полова», але мовчання також може бути виявом байдужості, боягузтва, невміння говорити, а слово - це початок творення світу;

• проблема дружби і відданості. Вигнана з води рибина допомагає людині ловити своїх; рибалка не має порозуміння ні з жінкою, ні з колегами по ремеслу і знаходить спільну мову лише з незвичайною рибою. Вона тепер для нього на першому місці, він ставить її навіть вище від родини. Водночас чоловік, зумівши почути голос риби, не помітив, що вона не така, як люди, і потребує особливого представлення. Так само рибина не здатна була усвідомити, що в очах людей вона є уловом. Врешті, незвичайна дружба закінчується для риби смертю, а для її товариша - божевіллям.

Е. Андієвська нагадує читачам, що не можна зрікатися своїх рідних, друзів, навіть якщо вони є «білими воронами», бо це може призвести до трагічних наслідків.