Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

Народні перекази
Народний епос
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Фольклор

Подивімось у словник

Народний переказ - усне оповідання про визначні історичні події та їх героїв. За змістом перекази близькі до легенд, проте в них значно менше (а іноді й немає) фантастичних елементів і більше фактичних подій, достовірності.

У переказах народ наділяв своїх улюбленців богатирською силою, непереможністю, а ця ознака більше властива казкам і легендам. Мабуть, найбільше до наших днів дійшло переказів про славних запорожців, адже вони вважалися прикладом лицарства, відваги й патріотизму.

Народні перекази бувають як сумні за змістом (наприклад, про смерть козака), так і жартівливі. У них відтворено мрії українців про справедливість, перемогу добра над злом.

У переказі «Прийом у запорожців» розповідається про випробовування майбутніх запорожців, бо справжній козак має бути не тільки відважним, хоробрим та сильним, а й кмітливим, розумним та з почуттям гумору.

Тема - розповідь про вибір товариства запорожців.

Ідея - уславлення кмітливості та стійкості запорожців.

Дійові особи: запорожці, хлопці з Гетьманщини.

«Ой Морозе, Морозенку» - народний переказ про відважного Нестора Морозенка, який «...і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і під Пилявцями та ще й під Кам’янцем-Подільським громив з чернею кляту шляхту голопузу». Коли Ярема Вишневецький викликав козаків на переговори, то Морозенко визвався іти. Однак підступний Вишневецький наказав розстріляти посланців Хмельницького.

Тема - розповідь про відважного полковника Морозенка.

Ідея - уславлення мужності, відваги славного полководця у боротьбі з ворогами.

Дійові особи: Морозенко, батько Хмель, козаки, Ярема Вишневецький, шляхта.

Час і місце дії: м. Збараж, літо 1649 року.

«Одна куля влучила в серце Морозенка, друга - у голову, третя - у живіт. І похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще декілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два - і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний». За славним Нестором плакали не тільки козаки, а й природа: «...плакало небо, плакала земля за Морозенком». У творі описано обряд поховання Морозенка, згадується про ймовірне місце поховання (біля с. Критівці, неподалік ставка Звіринець).