Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Соловей»
Віктор Забіла (1808-1869)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо письменника:
Забіла Віктор

Форма поезії - звернення ліричного героя до соловейка, бо його чудовий спів говорить про красу життя, кохання, тепле гніздечко, що контрастує із життєвою дійсністю героя. Саме прийом контрасту зумовлює вживання у поезії антонімічних образів: соловей - пугач; люди щасливі - герой бідний, безталанний; соловей щасливий, спарувався і гніздечко має - герой без пари, без хати; співати - стогнати. Сум юнака, який не може одружитися з тією, котру любить, призводить до тяжких думок про смерть. Тому юнак просить соловейка не щебетати, не ятрити душу.

«Тут також бачимо цікавий синонімічний ряд до слова «співати»: щебетати, затьохкати, свиснути. Психологізм твору передається через уживання фразеологізмів на ознаку переживань, сумного стану душі ліричного героя: «б’ється в грудях серце», «душу роздирати», «у душі похолоне», «лиха година», «дух завмирає», «смерть возвіщати».

Твір написаний у дусі народної пісні з усіма її жанровими ознаками, покладений на музику.

Віршовий розмір - хорей.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.