Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Думка» («Нащо мені чорні брови...»)
Тарас Шевченко (1814-1861)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Вірш «Думка» («Нащо мені чорні брови») належить до ранньої лірики Т. Шевченка (вважається, що твір написаний у Петербурзі орієнтовно у 1838 році) і вміщений уже у першому виданні «Кобзаря» 1840 року. Це - один із перших зразків так званої «жіночої» лірики поета. Ліричний герой твору - молода дівчина-сирота, що нарікає на свою долю.

Поезія має народнопісенний характер, що виявляється не тільки у формі пісні-голосіння, а й у системі художніх засобів, серед яких - постійні епітети (чорні брови, карі очі, літа молодії, вітри буйнесенькі, лютеє горе), метафори й порівняння фольклорного походження (серце воркує, як голубка; серце в’яне, як пташка без волі). Романтичний характер поезії підкреслено уживанням емоційно наснажених риторичних фігур: питань (Нащо ж мені краса моя, // Коли нема долі?), звертань (Плач же, серце, плачте, очі). Трагізм, безнадія, розпач дівчини-сироти розкривається через антитезу: дівоча краса - зла доля, анафору (з метою нагнітання враження):

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії...

Віршовий розмір поезії - хорей.

Цей вірш був покладений на музику багатьма композиторами, серед яких В. Заремба, Я. Степовий, Г. Хоткевич, Ю. Мейтус.

Вірш Т. Шевченка «Думка» («Нащо мені чорні брови») - перший з опублікованих перекладів поета російською мовою. Переклад виконав російський поет Микола Гербель у 1856 році. Також перекладали твори Т. Шевченка російською мовою ще за життя поета О. Плещеєв, М. Михайлов, М. Курочкін, В. Крестовський, Л. Meй, М. Бере та ін.