Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Причинна»
Тарас Шевченко (1814-1861)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
За жанром цей твір Т. Шевченка - романтична балада.
Балада - ліро-епічний твір з драматичним сюжетом. Баладі властиві невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість викладу матеріалу, «магічна» музичність. Балади пов’язані з народними легендами й переказами, поєднують у собі перекази й пісні.
В українській поезії XIX століття до балади звертались поети П. Гулак- Артемовський, А. Боровиковський, І. Вагилевич, Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін.
Сюжет «Причинни» - одного з найбільш ранніх своїх творів - Т. Шевченко взяв із фольклорних джерел. На образність і ритмомелодику цієї балади значною мірою вплинула «Молодиця» А. Боровиковського (1828), епіграфом до якої були слова з Вергілієвої «Енеїди»: «Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце?» Порівняйте для прикладу два уривки:
|
Левко Боровиковський, «Молодиця» |
Т. Шевченко, «Причинна» |
|
Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби... рвалось листя; Гули вітри попід мостом... |
Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. |
Образи твору узагальнено-романтизовані - закохані й розлучені козак і дівчина. Романтичний характер поезії підкреслено зображенням бурхливої ночі на Дніпрі, пейзаж уже на початку твору формує й органічно передає почуття і настрої героїні - дівчини, яка розлучена з коханим і через надмірну тугу втратила розум, стала причинною (так-бо ворожка зробила, щоб не страждала).
Твір має усі ознаки балади: динамічний сюжет, драматизм ситуації, нарощування (градація) драматичного ефекту (дівчина, не дочекавшись коханого, гине; накладає на себе руки з розпачу й її коханий козак, що повернувся, та не застав дівчину живою - така фабула нагадує смерть Ромео і Джульєтти з трагедії Шекспіра), фантастичні елементи (поява русалок, їх пісні й ігрища, позбавлення життя дівчини - русалки її залоскотали до смерті...).
Мова балади чарує мелодійністю, вишуканою простотою ритму, що зумовило перетворення частин балади на пісні. Так, на слова прологу Д. Крижанівський написав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», що стала народною. Відомим романсом є також ліричний авторський відступ «Така її доля», музику до якого створив В. Заремба.
Уже рання творчість показує, що Т. Шевченко чудово володів законами віршування: за допомогою алітерації створюється нічний пейзаж бурі на Дніпрі (Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...), коли ми ясно чуємо рокотання хвиль і рев потужного вітру; змінюючи віршовий розмір частин балади (оповідна частина написана двоскладовими віршовими розмірами - ямбом чи хореєм, а авторські відступи мають більш розлогий характер, бо написані амфібрахієм), лексику (просторічні слова - обіщався, гульк, нічичирк, зареготались тощо, а також пестливі - дівчинонька, козаченько, коник вороненький вживає поряд із літературно унормованими), вдало поєднує різні стилі, змінює характер мовлення.
