Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
Загадки
Народний епос
Усна народна творчість
Всі публікації щодо:
Фольклор
Загадка почасти зберігає результати пізнання світу нашими предками.
Подивімось у словник
Загадка - малий жанр фольклору, дотепне лаконічне питання, часто у віршовій формі, що потребує відгадування, будується за принципом інакомовлення, утрудненого паралелізму.
За шкільними підручниками, загадка - це короткий дотепний опис предмета, події, явища, які потрібно впізнати й відгадати (Л. Шабельникова); загадка - влучне образне запитання, у якому натякується на відповідь, або прихований опис предметів і явищ, який потребує відповіді (Р. Мовчан).
«Походження та первісна функція загадок досі недостатньо вивчені» (Ю. Ковалів). Але науковці одностайні в тому, що в загадках втілено уявлення про довкілля, здійснена спроба пізнати його. Збирання та публікація фольклорних загадок припадає на першу половину XI століття.
Тематика загадок дуже широка:
- про природу та її явища. Наприклад, загадки про сонце:
За лісом, за пралісом,
Золота паляничка печеться.
Морем, морем,
Золота тарілка плаває.
Без дров, без огня,
А світить і гріє щодня.
Всі його люблять,
Всі його чекають,
А хто подивиться -
Кожен скривиться.
- про рослини;
- про тварин;
- про людину та її побут;
- про мистецтво;
- про науку.
Загадка
- виконує інтелектуальну, часом розважальну функцію;
- має філософський зміст;
- відображає міфічне світобачення;
- вживається у вигляді мовних кліше;
- є предметом вивчення пареміографії (разом із примовками, повір’ями, замовляннями, небилицями, скоромовками, прислів’ями та приказками; пареміографія - наука про збирання та систематизацію паремій);
- характеризується різноманітністю «ритму, рим, багатством асонансів та алітерацій» (І. Руснак);
- прикметна олюдненням природи;
- тяжіє до метафоричного опису.
Подивімось у словник
Метафора (грец. metaphora: переміщення) - троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше явище за подібністю і контрастом. «Метафора - ніби приховане порівняння, тільки тут не порівнюються два явища, ознаки одного явища переносяться на інше» (В. Пахаренко). Наприклад: «Поле не міряне, // Вівці не лічені, // Пастух рогатий». (Небо, зорі, місяць)
