Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Ой три шляхи широкії...»
Тарас Шевченко (1814-1861)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Поезія «Ой три шляхи широкії...», як і «Мені однаково...», «Садок вишневий коло хати...», належить до циклу «В казематі». За своїм сюжетом вона є поєднанням народнопісенних мотивів про розлуку з рідними, про горе матері, яка втратила синів, трагедії жінок і дітей, що залишились без чоловіка, батька, сина, коханого. Вірш відтворює народний звичай: коли близька людина залишає рідний дім, садять дерево: якщо воно росте й міцніє - мандрівник живий і здоровий, а якщо дерево в’яне... Три брати покинули рідну домівку, засохли, зав’яли посаджені на згадку про них дерева, горе панує у їхніх сім’ях...
Вірш сповнений народної символіки: зарослі тернами шляхи означають неможливість повернення братів додому, трикратність (три брати, три явори, три шляхи) наближають твір до народної пісні-думи.
У поезії втілено настрої самого Т. Шевченка, який передбачав вічну розлуку з рідною землею, куди для нього усі шляхи поросли тернами...