Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014

«Ісаія. Глава 35»
Тарас Шевченко (1814-1861)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Т. Шевченко у своїй творчості не раз звертався до біблійних мотивів і сюжетів. Вірш «Ісаія. Глава 35», написаний у 1859 році, є переспівом одного з пророцтв біблійного пророка Ісаії, що містяться у Новому Завіті. Для глибшого усвідомлення твору Т. Шевченка варто порівняти обидва тексти.

Біблія

Т. Шевченко

Звеселиться пустиня та пуща,

і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда, -

розцвітаючи, буде цвісти та радіти,

буде втіха також і співання,

бо дана йому буде слава Лівану,

пишнота Карелу й Сарону, -

вони бачитимуть славу Господа,

велич нашого Бога!

Зміцніть руки охлялі

і підкріпіть спотикливі коліна!

Скажіть тим, що вони боязливого серця:

«Будьте міцні, не лякайтесь!

Ось ваш Бог, помста прийде,

як Божа відплата, -

Він прийде й спасе вас!»

Тоді-то розплющаться очі сліпим

і відчиняться вуха глухим,

тоді буде скакати кривий, немов олень,

і буде співати безмовний язик,

бо води в пустині заб’ють джерелом,

і потоки в степу!

І місце сухе стане ставом,

а спрагнений край -

збірником вод джерельних;

леговище шакалів, в якім спочивали, стане

місцем тростини й папірусу.

І буде там бита дорога та путь,

і будуть її називати: дорога свята, -

не ходитиме нею нечистий,

і вона буде належати народові його;

не заблудить також нерозумний,

як буде тією дорогою йти.

Не буде там лева,

і дика звірина не піде на неї,

не знайдеться там,

а будуть ходити лиш викуплені.

І Господні викуплені вернуться

та до Сіону зо співом увійдуть,

і радість довічна на їхній голові!

Веселість і радість осягнуть вони,

а журба і зідхання втечуть!

Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком! Розпустись,

Рожевим крином процвіти!

І процвітеш, позеленієш,

Мов Іорданові святиє

Луги зелені, береги!

І честь Кармілова, і слава

Ліванова, а не лукава,

Тебе укриє дорогим

Золототканим, хитрошитим,

Добром і волею підбитим

Святим омофором своїм.

І люде темнії, незрячі

Дива Господнії побачать.

І спочинуть невольничі

Утомлені руки,

І коліна одпочинуть,

Кайданами куті!

Радуйтеся, вбогодухі,

Не лякайтесь дива, -

Се Бог судить, визволяє

Долготерпеливих,

Вас, убогих. І воздає

злодіям за злая!

Тоді, як, Господи, святая

На землю правда прилетить

Хоч на годиночку спочить,

Незрячі прозрять, а кривиє,

Мов сарна з гаю, помайнуть.

Німим одверзуться уста,

Прорветься слово, як вода,

і дебр-пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

Прокинеться; і потечуть

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть

Веселим птаством оживуть.

Оживуть степи, озера,

І не верстовії,

А вольнії, широкії

Скрізь шляхи святії

Простеляться; і не найдуть

Шляхів тих владики,

А раби тими шляхами

Без ґвалту і крику

Позіходяться докупи,

Раді та веселі.

І пустиню опанують

Веселії села.

Звичайно, ми не можемо вдаватися до тлумачення біблійного пророцтва чи глибокого компаративного аналізу обох творів. Проте треба відзначити, що переспів біблійного пророцтва є досить точним, яскравим, емоційно наснаженим. Твір Т. Шевченка, як і пророцтво Ісаії, містить метафоричні картини майбутнього життя знедоленого народу. Незрячі, кривії, темнії, німі - це образний спосіб показати тих скривджених і морально знівечених людей, які не можуть почувати себе вільними у Росії - величезній «тюрмі народів» (образ «німого» ми вже бачили у поемі Т. Шевченка «Кавказ»: у Російській імперії «на всіх язиках все мовчить»). Поет висловлює впевненість, що неправда не може вічно панувати на землі. Зміст біблійної глави - пророцтво про щасливе життя, яке мало колись настати для людей, - Т. Шевченко використав, щоб створити гімн вільним людям на вільній землі. Вільне життя людей на вільній землі - такий мотив поезії.

На відміну від інших поезій Т. Шевченка на біблійні теми, ідейним змістом цього твору є не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої, навіяні розгортанням визвольного руху, сподівання і мрії про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому «владиками». Порівняно з Біблією, вірш має більш виразну соціальну спрямованість: у Біблії немає згадок про «кайдани», «невольничі утомлені руки».

Багатий спектр художніх засобів вірша Т. Шевченка. Деякі з них зумовлені самим характером «подражанія» (епітети: руки охлялі - утомлені руки; порівняння: тоді буде скакати кривий, немов олень - кривиє, мов сарна з гаю, помайнуть), але значною мірою у вірші використані й авторські художні засоби (епітети: ріки веселі, омофор золототканий, хитрошитий); метафори: омофор добром і волею підбитий, дебр-пустиня прокинеться). Старослов’янізми автор уживає не лише з метою наслідування стилю біблійної глави, а й для надання урочистості, піднесеності власним мріям про майбутнє України: святий омофор, отверзуться уста. З цією ж метою він широко вживає нестягнені форми прикметників: нива неполитая, луги святиє, дива Господнії, шляхи вольнії, широкії тощо.

Віршовий розмір твору неоднорідний, у ньому ми бачимо приклади використання і ямба:

Німим, одверзуться уста,

Прорветься слово, як вода...

і хорея:

Радуйтеся, вбогодухі,

Не лякайтесь дива...




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.