Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Доля»
Тарас Шевченко (1814-1861)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)

Всі публікації щодо письменника:
Шевченко Тарас

«Доля» - перший вірш ліричного триптиха Т. Шевченка «Доля», «Муза», «Слава», написаного наприкінці життя поета, у 1858 році. По-своєму підсумовуючи прожите, використавши автобіографічні фрагменти, Т. Шевченко подає образ долі без суму й нарікань на життя (що характерно для романтизму), навпаки, доля у цій поезії персоніфіковано постає як суворий учитель, друг, рідна людина. Її поради й уроки важкі, проте саме долаючи життєві перешкоди, можна досягти слави. Слава тут постає не як мета самоствердження й марнославства, а швидше як визнання духовної спорідненості поета із своїм народом. Ліричний герой не шукає хитромудрих, лукавих доріг до заповітної мрії: його життєвий шлях простий, прямий, чесний:

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Форма вірша - монолог, звернений поетом до своєї долі. Щирості поезії надають риторичні питання й вигуки («Які з нас люди? Та дарма!»), емоційно забарвлені епітети (друже вбогий, нелукавий), пестливі слова {маленький, серденько, доленька).

Віршовий розмір поезії - ямб.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.