НЕ В СВОЇ ШТАНИ ВБРАВСЯ (символіка народного костюма) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

Символіка народного костюма багатопланова.

Етнічна — вказує на приналежність людини до певної нації.

Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів).

Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше).

Вікова — найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі стриманішим.

Соціальна — в ознаках соціального статусу найповніше проявлялася здатність одягу об'єднувати чи роз'єднувати людей. Кількість одягу, частота переміни одягу, якість тканини тощо є ознаками соціальної диференціації. Але справедливості заради, мусимо визнати, що сьогодні такі деталі дещо стираються, натомість основним параметром оцінки соціального статусу є вартість одягу, а подекуди ще й наявність смаку.

Родинна. Стрічки й вінки слугують символами досягнення дівчатами шлюбного віку. Весільний вінок, незважаючи на свою подібність до святкових, є дійсно універсальним знаком, що містить у собі значну кількість різноманітних символів — від кохання та шлюбу до оберегів від „поганого ока” й інших злих сил. Знімання вінка з молодої та вдягання очіпка, як уже зазначалось, засвідчують її перехід у статус заміжньої.

Остаточно він установлюється в домі молодого, де замість очіпка чи намітки його обраниці пов'язують хустку, звичайно у тих місцевостях, де цього звичаю дотримуються. Удова тривалий час носить жалобну хустку. Характерним явищем є використання весільного вбрання як поховального у випадках смерті незаміжніх чи нежонатих людей. Тут відображене народне уявлення про те, що кожна людина повинна пройти основні етапи свого суспільного життя, а одяг виступає як найвиразніший їх символ.

За призначенням одягу: буденний, святковий, весільний.