СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ДОДОЛА

ДОДОЛА — у давніх українців иаивродливіша в селі дівчина, яку обирали „нареченою” Перуна, дівою вогню, головною фігурою на святі Громовержця, під час накликання дощу і т. д.

У давніх сербів Д. — богиня рослинності, образ-тотем, рівнозначний білоруському КУСТУ, російській ГОСТЕЙЦІ, українській ТОПОЛІ. Весняне свято Д. — знак священного пошанування сербами навколишньої природи, обожнювання дерев, гаїв, лісів тощо. (За П. Трощиним).