СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

РОЖАНИЦІ

РОЖАНИЦІ — давньоукраїнські першобогині родючості, небесні „ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір'ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами — Великою Ведмедицею (за давніх часів — Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. У добу енеоліту (розвиток землеробства) дбають про врожай, накликають дощі тощо. Культ Р. розквітнув за часів матріархату. Зображальницька символіка Р. і лосиці, що пливуть по небу: четверо жіночих грудей, що напоюють землю водою і т. п., — наявна в орнаменті посуду за бронзової доби XV — XII ст. до н. є. Відгомін культу Р. пізніше втілився в образах богині ЛАДИ та її доньки ЛЯЛІ. (За Б. Рибако-вим).