Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ)
КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) — язичницькі, здебільшого дерев'яні, культові споруди та місця для вшанування богів, жертвоприношень, різних треб тощо.
Як правило, К- за будь-якого розміру поділялися на дві половини — передню (простору, для язичників) і власне святилище, де горів вічний вогонь, стояло дерев'яне скульптурне зображення Головного Бога і куди мали право заходити лише волхви та огнищани, які підтримували вічний вогонь. Розмежовувалося К. трьома чи чотирма різьбленими стовпами.
Дах К — високий, гострий, похилий, яскраво розмальований. Його криси спадали до землі. Стіни передньої частини прикрашалися рогами, черепами звірів, червоними тканинами. На стінах як зовні, так і всередині вирізьблювалися зображення богів, людей, птахів, звірів-, комах, священних дерев і рослин тощо.
Будувалося К. головним виходом на захід з тим, щоб язичники, вклоняючись вогню і богам, були обернуті на схід, до Сонця.
Довкола К. містився двір, обнесений різьбленою огорожею. За звичаєм після богослужіння й жертвоприношень влаштовувалася загальна учта (бенкет), для чого довкола К. робилися прибудови на випадок негоди тощо.
За свідченням арабських письменників (Масуді та ін.), стародавні українці мали й кам'яні К-, оздоблені мармуром, дорогоцінним камінням та численними скульптурними зображеннями богів.
Іноді К. розміщалися простонеба, зокрема на різних узвишшях, верхів'ях гір, на скелях, у лісах і гаях, понад ріками, озерами — скрізь, де, за повір'ям українців, могли проживати божества.
З найдавніших часів відомі укріплені К- — городища (діаметр 10— 80 метрів, висота насипаних валів 3— 20 метрів). У городищах, окрім богослужіння й жертвоприношень, у К. спалювали мертвих.
Існували К. окремим — найбільшим — богам: Перуну, Дажбогу, Велесу, Світовиду, Радегосту, Ладі та ін.
К. свідчать про високий рівень будівництва та мистецьку культуру давніх українців. (За Я. Головацьким).
