ПЕРУН - МІФОЛОГІЯ СЛОВЯ'Н

Бог-Громовик, покровитель війська, чоловічої сили і мужності, син Сварога. Перун проявляється в громі та блискавці, несе енергію очищення, дає рухливість і життєву потужність всім істотам. Загальнослов'янський культ Перуна бере свій початок ще в давньоарійській релігії, де його грозові функції тісно переплелися з військовими. За Велесовою книгою, Перун — бог Прі (боротьби), бог воїнської доблесті та слави, захисник і покровитель чоловіка-воїна. Перун у своїй небесній кузні викував для русичів-українців гострий меч, яким вони завжди перемагали ворогів. У зображеннях Перуна головна увага приділялась волоссю (срібне) і вусам (золоті), як на Київській статуї; в народі особлива увага була звернена на бороду Перуна (пор. „Велесова борода”). Атрибути Перуна: „Перунова палиця” (те саме, що осиковий кілок — засіб проти злих сил), стріли, камені, сокири, що мають лікувальні властивості.

В українців і білорусів зберігся основний Перуновий міф про його боротьбу з Велесом (Зміуланом) за воду (Діву, Додолу, Мокошу), який в основному відтворює давню праарійську основу, що дійшла до нас у писемних текстах Рігведи. Донині збереглися українське прізвище Перун і загальна назва блискавки — перун. В обрядових піснях літнього періоду (купальські й так звані „петрівочні” пісні) образ Перуна був замінений „святим Петром”, а в серпневих спасівських обрядах — „святим Іллею”. Це свідчить про те, що головними святами Перуна у наших предків були Купайло та Перуновий тиждень, що нині припадає на 21-22 червня та 20-27 липня.