СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ТУР

ТУР — бог сили, лицарської честі, заступник воїнів і чередників. У деяких українських племен — бог Сонця. Зображувався багаторо-гим биком з золотою шерстю; туром-олеием; золотим барилом з рогами і т. п. Культ Т. встановився з розвитком скотарства. Згідно з деякими легендами, ТУР-БИК мав десять рогів, на одному з яких містився золотий терем, а в ньому — чарівна діва. З образом Т. Волхви пов'язували єднання неба й землі. Під Києвом існувала велика „Турова божниця“. (За П. Трощиним).