ПОШАНУЙ ТВАРИНУ РАЗ, А ВОНА ТЕБЕ - ДЕСЯТЬ РАЗ (тварини, птахи, комахи) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

ПОШАНУЙ ТВАРИНУ РАЗ, А ВОНА ТЕБЕ - ДЕСЯТЬ РАЗ (тварини, птахи, комахи) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

Якби чортів вовки не виїдали, то їх би такого розводилося, що й світу не було б видно.

Тварини, птахи, земноводні, комахи та ін. присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь тощо. Вони сприймаються або як безкорисливі помічники, або як злі вороги людини.

Вірять, наприклад, вночі сова показує чорту гнізда інших птахів, тому вдень птахи переслідують її, аби помститися. Людині її краще не чіпати, адже вона уособлює собою лихі звістки: крики сови вночі віщує нещастя; якщо сова вдариться у вікно, то згорить хата або помре її господар.

Ластівка — то „божа пташка”. Народ здавна радіє, якщо ластівка починає вити гніздо на хаті. Зруйнувати його — то великий гріх. У колядках вона віщує господареві добробут, родині — щастя.

Шкірою, що її гадюка скидає під час линяння, обкурюють хворого на лихоманку, прикладають до ран, фурункулів, вважають засобом, що сприяє росту волосся, застосовують при хворобах очей, від зубного болю. Узагалі-то, не слід лютити гадюки, а поважати її мудрість і всіляко задобрювати. Так, на Чесного Хреста гуцули відзначають так зване свято змії. Цього дня, за повір'ям, гадюки збираються до своїх зимових сховищ під землею, де залишаються до Благовіщення.

Поява зайця поблизу житла може бути передвісником пожежі. Узагалі-то, його поява — то недобрий знак, слід на дорогу кинути жмут сіна, аби біда минула ваше подвір'я.

Популярним є вірування, що знайти підкову в дорозі є доброю прикметою. Побутує звичай прибивати підкову до порога оселі — на добро, до порога хліву — задля охорони худоби від злодіїв. Череп коня після його смерті іноді прикріплюють на клуні від чарівників та інших злих істот, встромляють у тин на городі, щоб все родило, або тримають на пасіці, щоб бджоли велися. Голову коня закопують під час будівництва греблі, щоб болотяний дідько не зміг її зруйнувати. Вважається, що зілля, яке проросло крізь очниці покинутого кінського черепа, має не тільки лікувальну, а й чудодійну силу.

Коза символізує родючість і життєву силу. Згадаймо хоча б традиційне водіння „кози”, що влаштовують на Різдво в багатьох місцевостях України.

Якщо над хатою чути, як каркає ворон, слід повернутися до неї та перехрестити оселю, адже це віщує лихо або близьку смерть когось із членів сім'ї. Той, хто вирушає в дорогу й чує каркання, щоб відвернути нещастя, має промовити: „На свою голову каркай, не на мене!”.

Відьми й чарівники можуть перетворюватися на мишей, тому їх слід остерігатися. Щоб позбутися мишей, їхні нори закладають шматочками дерева, у яке вдарила блискавка, бо воно має особливу силу проти гризунів. Щоб уберегти збіжжя та продукти від мишей, комору слід окропити освяченою в церкві водою та вимовити: „А йди-но, мишо, геть, мого не чіпай, ніколи не вертай!”.

Щоб відвернути нещастя, слід курку взяти однією рукою за голову, а другою за хвіст і міряти нею відстань від стола до порога хати. Як символ продовження роду курку приносять із собою весільні гості.

Якщо лелека збудує гніздо біля оселі, то того господаря вельми шанують на селі. Якщо ж хтось поруйнує це гніздо, то станеться біда — птах принесе вогню й підпалить хату або накличе грозову хмару.

Вважається, що бджола походить із раю. Тому в народі переконані, що лише в того водитимуться бджоли, хто має спокійну, добру вдачу, доброзичливий характер. Вранці на пасіці пасічник мусить вітати бджіл спеціальними молитвами або примовками. Навесні, щоб бджоли були такі ж працьовиті, як і мурашки, пасічник має привезти з лісу мурашник, зварити його в меду та підгодовувати ним бджіл. Іноді кладуть у мед щучі зуби, аби бджоли добре оборонялися від нападу бджіл-грабіжниць; перець, щоб були витривалими. Мед для годівлі бджіл бажано розводити свяченою водою.

Вважається, що вовк, підступний і небезпечний, створений чортом саме на шкоду людині. Водночас він ніби-то може знищувати чортів.

У народі вірять, що мертвий кажан, прикріплений над дверима хліва чи кошари, як і підкова, здатен відігнати нечисту силу. Кістки кажана використовують у ворожінні як приворотний засіб.

Червоний півень може віщувати пожежу. Звідси й вислів <„ пустити червоного півника”, що також зумовлене асоціацією з язиками полум'я. Проте він і приносить щастя, показує заховані скарби, охороняє худобу, дітей — від викрадення чи підміни нечистою силою.

Убивство жаби — то тяжкий злочин, яким людина може накликати біду на себе та своїх близьких, адже вона створена самим Богом. Та палиця, що нею відігнали вужа або змію, котрі напали на жабу, набуває чудодійних властивостей: з її допомогою можна відшукувати скарби, відвертати хвороби та градові хмари тощо. Водночас у тому, що жаба плигає подвір'ям або з'являється в хаті, часто вбачають недобру прикмету. Для припинення посухи треба вбити жабу або повісити її живою на дереві. Жаб здавна використовують в усіляких ворожіннях, замовляннях, як приворотний або відворотний засіб. Жаб остерігаються брати в руки, боячись бородавок.

Існує чимало народних повір'їв щодо походження зозулі: то зозуля — це вдова, тому вона не в'є власного гнізда й не висиджує пташенят; то колись була жінкою, яка вбила свого чоловіка — тепер одинокою літає по лісах і ніколи не знайде собі пари; то вона є дівчиною, яка за певну провину була проклята матір'ю, батьком чи Богом. Як відомо, вона здатна віщувати строки життя та смерті. Той, хто навесні перший раз почує її голос, мусить сказати: „Зозуле, закуй мені, скільки років жити буду!”. Зозуля може накувати добробут на весь рік, якщо при першій зустрічі з нею маєш у кишені гроші. Голос зозулі розкаже й про врожай: „Коли закує зозуля до Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а якщо на лист, то буде поліття” (врожайне літо). Оскільки період кування цього птаха закінчується, коли достигає ячмінь, кажуть, що вона вдавилася колосом ячменю.

Гріхом вважається вбивство вужа, навіть ненавмисне, адже він приносить багатство й щастя. Багато хто переконаний, що й вуж здатен смоктати в корови молоко. Така корова, до речі, дає набагато більше молока, аніж звичайна.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.