НЕ СІКИ НА ГОЛОВОСІКИ! (харчові звичаї та заборони) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

НЕ СІКИ НА ГОЛОВОСІКИ! (харчові звичаї та заборони) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов'язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи тощо.

Мусимо визнати, що раніше норм поведінки, так чи інакше пов'язаних із їжею, дотримувалися строго. Так, непорушними були застільні етикетні норми: першим сідав за стіл господар — годувальник родини, за ним господиня, потім старі батьки, сини, невістки, дочки, останніми — малі діти. Для обіду вся родина збиралася докупи, і в кожного за столом було своє, чітко визначене місце. їли всі гуртом зі спільної великої миски (а великі родини — з дерев'яних харчових ночов) дерев'яними ложками.

Сьогодні ми вільніше ставимося до різного роду заборон, що їх беззаперечно дотримувалися наші предки, та все одно є чимало правил поведінки, звичаїв та забобонів, пов'язаних із харчуванням. Багато заборон стосується приготування хліба. Зокрема, його не має права пекти жінка „нечиста” або вагітна. Узагалі приготування їжі супроводжується різними прикметами.

Не можна, вийнявши хлібину з печі, знову садовити її туди, навіть якщо вона ще не готова. У такому разі будь-яка молода дівчина з родини могла не вийти заміж, бо „старости будуть завертати”. Вагітній жінці це загрожувало тяжкими пологами: „дитя буде завертати”.

Не можна лаятися при хлібі, обурюватися, що хліб (паски — особливо) не вийшов, не такий, мовляв, рум'яний і високий.

У деяких районах і донині збереглася заборона користуватися на поминках виделками.

На Головосіки (Усічення глави Іоанна Предтечі) не можна різати продукти, що мають головку: капусту, часник, цибулю тощо.

Під час приготування будь-якої їжі господиня повинна дотримуватися чистоти й тиші.

Дітям за столом не дозволяється торохтіти ложками, голосно розмовляти, сміятися, крутитися й бовтати ногами тощо. Таке поважне ставлення до обіду займає в багатьох родинах міцні позиції й до сьогодні.

Забороняється йти в куховарки й коровайниці жінкам, які хоч раз обмивали покійних.

При випіканні хлібу, варінні каші слідкують, у який бік нахилиться верхівка хлібу або виходить з каструлі каша — якщо всередину печі (якщо, звичайно, вам пощастило готувати страву в колоритній українській печі), це віщує прибутки, удачу, якщо назовні — зубожіння.

Посадовивши пектися паски спеціальною лопаткою, нею ж хрестять кути приміщення, промовляючи: „Геть, стоногі, геть із хати”. Перед тим, як садовити паски, слід вигріти попіл і зберегти його доти, доки не прийде час саджати капусту: тоді цим попелом притрушують грядки, аби капусту не їла попелиця.

„Якщо в печі збігає молоко, то у вогонь слід кинути трохи солі, аби в корів не тріскалися дійки



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.