СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА)

ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) — один з найстародавніших персонажів української міфології. За поетичною уявою давніх українців, походить від жінки, що вбила свого чоловіка (в легенді відбилась конфліктність переходу від матріархату до патріархату), за що й була заклята Родом чи Перуном — ніколи не мати подружньої пари й вічно жити одиначкою. (За М. Кожухар-Плачиндою).

Міф про 3. має багато варіантів у всіх індоєвропейських народів, котрі походять від протоукраїнців — оріїв. Птиця-віщунка. Пророкує весну і літо, а також — кількість літ життя тому, хто питає в неї про це. Буває і злою віщухою (наприклад, коли 3. тричі прокує над хатою — помре господар і т. п.)