ДО ЗАГАДКИ РОЗУМ КОРОТКИЙ, ХОЧА НІС ДОВГИЙ (загадки) - НАРОДНЕ СЛОВО

Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: „Чому півень заплющує очі, коли кукурікає?” (Бо йому читати не треба: знає напам'ять, що треба кукурікати.) Згадаймо ще декілька.

Кого Бог ніколи не бачить? (Такого як сам.)


Межи трьома дорогами одно високе стоїть.

(Церква.)

Повна піч паляниць, по середині книш.

(Місяць і зорі.)

Вийшов дід у сімдесят літ, виніс унучку старшу від себе.

(Піп виніс чашу.)

Крикнула утка (качка) — на все село чутка, збіглися дітки, не одної матки.

(Дзвін.)

А без чого світ не буде?

(Без землі.)

Куди воно? До дому! Відкіль? З дому! Чого? Само не знає, от так!

(Сонце.)

Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці по гілячці.

(Сонце.)

По соломі ходить, та не шелестить.

(Сонце.)

За лісом, за перелісом, золота діжа сходить.

(Сонце.)

Серед двора-двора, лежить червона сковорода.

(Місяць.)

Лисий віл через ворота дивиться.

(Місяць.)

Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.

(Трактор.)

Маленький,чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов.

(Гриб.)

Летить птах через ліс, через дах — на полі сідає.

(Літак.)

Сам червоний, а чуб зелений.

(Буряк.)

Стукотить, грюкотить, мов сто коней біжить.

(Потяг.)

По синьому морі золотий човник пливе.

(Місяць.)

Гріє, гріє, припікає, всіх у воду заганяє.

(Сонце.)

Хто вміє на всіх мовах говорити?

(Луна.)

Сім братів, усі вони однакового віку, а імена в них різні.

(Дні тижня.)

Хто бачить свої власні очі?

(Той, хто дивиться у дзеркало.)

Без чого хату не можна збудувати?

(Без стін.)

У який горщик не можна веди налити?

(У повний.)

Котра тварина найсильніша?

(Слимак, бо він сам носить свою хату.)

Мама дітей годує, а сама все голодна.

(Ложка.)

Ішла баба з гір та несла сто шкір.

(Капуста.)

Хто ходить по лісу і шукає те, чого ніколи не загубив?

(Мисливець.)

Біжать чотири брати, переднім не втекти, а заднім не догнати.

(Колеса у возі.)

Що робиться з хлібом, коли його краєш?

(Меншає.)

Два віконця маю, добре про них дбаю, оба близько себе, як зорі на небі.

(Очі.)

Хата — не хата, вікон багато, є куди влізти, а нікуди вилізти.

(Сак на рибу.)

Двоє водять, двоє носять, а двоє тримають, якщо спіймають.

(Очі, ноги, руки.)

Хто йде — не мине і за бороду скубне.

(Калина.)

Є у мене такий півень, що попід землею ходить.

(Плуг.)

Що на ярмарку не купиш?

(Розум.)