СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

МАРА (МАРЕНА)

МАРА (МАРЕНА) — богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, М. — донька Чорнобога — сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі Змієм породила доньок-хвороб, яких пустила по світу (ВОГНЕВИЦЮ, ГЛУХАНЮ, КОРКУШУ та ін.). Згідно з повір'ям, вічно ганяється за богинею неба КОЛЯДОЮ, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну ніч. Давні українці щовесни робили опудала М., які спалювали або топили у воді. (За П. Трощиним).