СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

КУПАЙЛО (КУПАЛО)

КУПАЙЛО (КУПАЛО) — давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Свято К. з масовими ігрищами, поклонінням вогню й воді відзначалося в ніч з 23 на 24 червня. До святкового ритуалу входило: запалювання ЖИВОГО ВОГНЮ (від тертя дерева об дерево), плетіння дівчатами вінків і кидання їх у воду, стрибання, через вогонь („очищення”), прикрашання худоби вінками й дзвіночками, спалювання опудала МАРИ (смерті), одягання масок з метою „обманути злих духів” і-т. п. Вважалося, що зібрані в купальські дні лікарські рослини мають найбільшу цілющу силу. З XIV ст. день К. стає великим народним святом в українській обрядовості. (За О. Афанасьєвим, П. Трощиним).