ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ -ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки)) - НАРОДНЕ СЛОВО

ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ -ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки)) - НАРОДНЕ СЛОВО

Невід'ємна складова будь-якої дитячої гри — це, звичайно, лічилки. Мені в дитинстві було відомо не більше 3-4. Виявляється ж, що їх незліченна кількість, і вони настільки

різноманітні та яскраві, що можуть бути цікаві як дітям, так і дорослим.

Котилася торба

З великого горба

А в тій торбі

Хліб-паляниця.

Кому доведеться,

Той буде жмуритися.

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Дзень, брязь — вийшов князь!

Тут циганка ворожила,

Шматок сала положила.

Ось воно є — щастя твоє!

Летів рій бджілок зі ста лічилок.

Зійшлися діти, давай лічити, бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить — жмурити мусить.

Качка з річки йшла, гурт качок вела: це — качатко сиве, це — як жовта слива, це — брудненький квачик, це — м'якенький м'ячик, це — як вовни жменька, це — кривеньке, це — сніжок побіг... Скільки ж їх усіх?

Біля двору — дві Федори,

Біля ґанку — дві Тетянки,

А на лузі — дві Ганнусі,

Біля річки — дві Марічки.

Ой, дівчаток тих багато.

Порахуйте їх, малята.

Гулі, гулі — такі очі, як моргулі.

Чинки,чинки — такі очі, як мисчинки,

Чата, чата — такі очі, як горщата.

Наша совонька-сова

Позабула всі слова.

На пеньку сидить,

Очима лупає,

Ногами тупає.

Туп-туп!


Ходила квочка

Коло кілочка.

Водила діточок

Біля квіточок! Квок!

Сітка, вітка,

Дуб, дубки — поставали козаки,

Шабельками брязь —

Вийди, князь.

Ігдики, цигдики,

Цигдики де.

Абель, фабель, дурмане,

Ікі, тікі, граматікі,

Оц,

Клац,

Заєць.

Ходить бусол по болоту

Просить хлопців на роботу.

Хлопці кажуть:

— Не піду!

Бусол каже:

— Заплачу.

Котьо, котьо, котьоло

Через море їхало,

Золото, срібло везло.

Подоляночко, вставай,

Свого перстеня шукай.

Сидить жаба під корчем,

Зачинає рити,

На кого це слово впаде,

Той буде жмурити.

Раз, два —

Дерева.

Три,чотири —

Вийшли звірі.

П'ять, шість —

Падолист.

— Ласю-Парасю, Де була?

— У лісі.

— Що їла?

— Горісі.

Первінчики, червінчики,

Дзвенять, гримлять кремінчики.

По свіжій травиці,

По чистій водиці.

Там ягоди, горішки,

Медок,сахарок.

Мовчок.

Мала баба три сини —

Були вони русини:

Один ходив до школи,

Другий робив підкови,

А третій був розпусняк —

Вкрав він у баби капусняк.

Попіл, попіл, попільниця, А де ж наша зозулиця?


Понад морем літала,

Сивим оком кивала.

А ти, киве, не кивай,

А ти з города втікай.

Ходила квочка біля кілочка,

Водила діток-одноліток.

Дзень, бом, брязь,

Хто виходить в перший клас?

Діти, діти, дітвора,

Утікайте із двора.

Хто не заховався,

Хай кричить: „Ура!”

Раз, два, три!

Раз, два, три!

Біжимо ми як вітри,

А жмурити будеш ти!



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.