Міфи і легенди стародавньої України

Міф про Перуна

ПЕРУН

Сказав якось Сокіл-Род синові Білобога: „Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові хмари”.

І зробив так Перун, і попливли в голубому небі пухнасті хмарини. Тоді сказав Сокіл Перунові: „Вдар стрілою в хмару, пусти дощу для людей”.

І вдарив стрілою в хмару Перун. Зблиснула блискавка. Загримів перший грім над полями. Полився життєдайний дощ на Землю.

Знову впали на коліна люди, віншуючи Рода і Перуна.

А Божич здіймався все вище й вище по небу, сіючи життя і радість на Землі. Лише під вечір, стомившись, спустився Божич на спочинок.

З дня в день тепер світило Сонце. З дня в день зростав молодий Божич — тож дні довшали й довшали.

Добре врожаїлось на Землі.

Влітку дні були найдовші, тепла — найбільше, тож Божич виріс у велетня.

А коли люди врожай зібрали, осінь настала — то Божич почав старіти, зменшуватися, і дні ставали коротшими й коротшими, а ночі довшали й темнішали.

Тішився тоді Чорнобрг з Марою. Бо йшла люта війна між Чорнобогом і Білобогом, між світлом і пітьмою, між добром і злом; і Чорнобог поклав перемогти Світло.

С”т і настала тоді найдовша ніч, в яку помер геть постарілий Божич.

і|зрадів Чорнобог. Він сказав Марі: „Ось біжи мерщій на Землю. І будь-шо знайди Коляду. Бо вона знову ходить вагітною, носить нового Божича в утробі своїй. Не дай йому народитися! Не; дай появитися на світ сонячному світлу, що знищує нас. Маємо перемогти світло, аби вічна ніч настала”.

І знову побігла Мара по Землі. Вздріла Коляду й стала гнатися за нею. 1 знову перетворилася вагітна богиня неба в Козу, і пробігла Мара повз неї, не звернувши уваги на рогату тваринку. Оббігала Мара за'ту довгу ніч усю Землю, та дарма... Зблиснули з-за лісів і гаїв перші промені молодого золотоликого Божича. Народилося нове Сонце. Новий рік. Нове життя. Здійнявся Божич над Землею, а люди — віншувальники Коляди — зібралися у ватаги, котрі назвалися КОЛЯДНИКАМИ, і пішли з радісними співами від хати до хати, несучи попереду Звізду Ясну — зображення Божича-Молоде-Сонце. А ще колядники несли з собою опудало священної тварини — Кози, котра щороку рятує Коляду від Мари.