СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ОСИКА

ОСИКА — дерево-тотем, на якому вішали вбиту змію, аби вона не ожила. Для того, щоб покійник, в якому запідозрювали упиря і т. п., не виліз із могили, над ним забивали осиковий кіл. (За О. Афанасьєвим).