ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) - УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ

З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями.

Вважали, що велику чудодійну силу має непочата вода з криниці. її дівчата використовували для чарів і різного роду святкових обрядів. У ній купали немовлят. Нею користувалися, щоб зняти зурочення або вилікувати хворобу. Особливо цілющою вважали йорданську воду (освячену на Водохреща). Нею виливали хворих, кропили всі кути в хаті й усе господарство, щоб ніяке зло не підступило.

Важливість цієї чарівної рідини важко переоцінити, звідси й культ води. Вода вважається в народі святою, але не будь-яка: святою вважається тільки „непочата” вода, тобто не „забруднена” якимось дотиком, або освячена спеціальним обрядом. У наших обрядових піснях вимагається, щоб воду для ритуального вжитку брати неодмінно з трьох, або семи (святі числа) криниць.

Ще й досі зберігся подекуди цікавий обряд свячення води: беруть воду в такому місці, де сходяться три води, проливають потім ту воду через полум'я, підставляючи миску — така вода особливо чудодійна супроти хвороб і уроків.

Як купають хвору дитину, то вода мусить бути взята при сонці, у вечір до захід сонця, бо як нема сонця, то вода нечиста, і може це дитині зашкодити. Як несуть воду на купіль, не можна ні з ким говорити.

Як принесеться вода в хату, то має бути вогонь у печі, і кидають тоді один вуглик жару у воду. Тоді кажуть: „Благословіть воду!” Хатні відповідають: „Вже благословенна вогнем, най її й Бог благословить!”

Особливою є вода, освячена на Водохрище. Цю воду тримають у хаті весь рік, уживаючи її задля лікування найрізноманітніших хвороб. Кроплять нею всю господу й худобу. Кроплять .свяченою водою й самих себе, якщо збираються кудись у дорогу тощо. Літом кроплять бджоли, щоб велися. Нею вмиваються дівчата, аби бути гарними з обличчя.

Найчастіше вода виступає як символ парування, розмножування. Так, існує обряд спільного вмивання молодих на весіллі: ідуть до криниці, ставлять молодих перед нею та покривають їм голови рушником. Не скидаючи рушника, вони мусять умитися, втертися тим самим рушником і тоді вже верталися додому.

Подекуди молода йде по воду до криниці й -вут водою, нею набраною, свахи та бояри обливають одне одного. Або ж молода набирає води, іде до оселі свого нареченого та кропить нею своє нове обійстя, а жінки співають:

Кропи, невістко, кропи! Де крапля води впаде, Там стадо волів стане.

..

Вода також завжди була символом чистоти. Тому надзвичайно великим гріхом є плювати у воду. Вважається, що вона відмовляється приймати в себе щось нечисте. Звідси й звичай топити відьом або виявляти злочинця: обвинуваченого кидали у воду, і якщо він топився, то його вважали невинним, а коли залишався на поверхні, то був винен. На цьому ж віруванні збудовано й прокляття: „Вода б його не протанула!”, тобто: щоб його, як великого злочинця, і вода до себе не прийняла.

Чиста вода є магічним засобом для очищення людей як фізичного, так і морального. Але це ще й засіб зцілення. Батько, благословляючи молоду, вживав звичайної формули: „Будь здорова, як вода, будь весела, як весна, будь багата, як осінь, будь родюча, як земля”.

На родинах баба, вклоняючись усім і випиваючи, говорила: „Посилай же, Боже матері здоров'я, а новонародженому — щоб був багатий, як земля, а дужий, як вода”.

Вода — це й символ руху: „Бодай він не мав пристановища, як та вода!” Тому часом і викликає вона острах, уособ-

люючи небезпеку: „Не вір воді, не втопишся!”, „Не лізь у воду, не знаючи броду!о тощо.

Особливо небезпечна швидка вода, звідси й вислів „Пустився на бистру воду”, себто пішов на якусь непевну, ризи ковану, справу.

Вода — це й уособлення міцності, всесильності: „Яка вода м'яка, а, камінь зглодже”, „Тиха вода береги ломить, а бистра тамує”; це й символ часу: „Іде, як вода по каменю”, „Ще багато води упливе, доки те буде”, „Вчорашньої води не доженеш”, „Час, як вода, спливає”.

Отже, вода й убереже тебе, але й не пошкодує, коли і ти до світу нещадний.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.