СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА - КОМПЕНДІУМ - Валентина Саєнко 2014

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Сучасна українська література

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.020303 філологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності українська мова і література

(шифр і назва спеціальності (тей))

спеціалізації 8.0230301

(назва спеціалізації)

інституту, факультету філологічного

(назва інституту, факультету)

Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова

Сучасна українська література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філологія, спеціальністю українська мова і література.

Розробник: Саєнко Валентина Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

© Саєнко В. П., 2014

© Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014

1.1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс сучасної української літератури для студентів філологічного факультету є системно-історичним і складається з лекцій та практичних занять. програма, за якою складено орієнтовне планування лекцій, практичних занять, містить високохудожні твори українських письменників різних жанрів, написані сучасними авторами. Акцентується увага як на творчості письменників старшого покоління і знакових творів Ліни Костенко, Василя Стуса, Ірини Жиленко, Дмитра Павличка, Івана Драча, Бориса Олійника, так і на творчості молодшого покоління — представників літературних груп БУ-БА-БУ, „Пропала грамота“, „ЛуГоСад“, „Нова деґенерація“, ОЧІ. При цьому акцентується увага на загальнолюдських цінностях, проповідуваних українськими авторами, а також на міжнародному резонансі сучасних творів українських майстрів слова (наприклад, творчості Ліни Костенко і Василя Стуса, Юрія Андруховича і Валерія Шевчука, Василя Шкляра і Юрія Щербака, Марії Матіос і В. Даниленка). Такий підхід дасть змогу молодим людям — студентам гуманітарного факультету — утвердитися в думці про престиж національної літератури в загальносвітовому контексті, переконатися, що українська література не тільки самобутня й цікава, але необхідна для розуміння сучасних життєвих реалій та ситуацій і орієнтації в навколишньому світі. Вона здатна виконувати й інші функції: ігрову та бібліотерапевтичну, наприклад. Задля цього передбачено введення до програми оглядових розділів і залучення до аналізу матеріалу про найпрезентабельніших представників сучасної історико-культурної епохи — епохи постмодернізму — з її розмаїттям стилів і літературних шкіл. Таким чином можна позитивно вплинути на формування світогляду, інтелекту, моралі, зокрема національної свідомості майбутніх спеціалістів-філологів, їх естетичних смаків, сприяти тим самим вихованню у студентів стійкого інтересу до рідного письменства у подальшому житті.

Мета курсу — формування у студентів систематизованих знань про сутність культурних явищ, прикметних для сучасного літературного процесу в Україні, та їх зближеності з європейським мистецьким контекстом. У зв'язку з цим:

1. Особлива увага приділяється історико-теоретичним та проблемним аспектам розвитку сучасної української літератури, спираючись на засвоєні знання і навички з попередніх курсів — літературознавства, давньої літератури і розвитку мистецтва ХІХ століття, що вивчаються паралельно з сучасною літературою.

2. Окремі питання практичного характеру пропонуються студентам для самостійного опрацювання як на практичних заняттях, так і шляхом написання рефератів-доповідей, що зараховуватимуться як ІНДЗ.

3. Зміст теоретичних і методологічних питань, що розглядаються, продумано згідно з існуючими в сучасному літературознавстві підходами і методами аналізу текстів та врахуванням специфіки культурно-історичної епохи постмодернізму. Задля здобуття студентами навичок системного літературознавчого аналізу художніх текстів у розділі „вибрані лекції“ цього компендіуму виклад матеріалу здійснюється з акцентацією на естетичних засадах вивчення творів, що є предметом осмислення як на практичних заняттях, так і в лекційному курсі.

Завдання курсу:

— ознайомити студентів із тенденціями та рисами, що притаманні сучасній українській літературі; новими поетичними, прозовими творами кінця ХХ — початку ХХІ ст., а також зразками сучасної літературної критики та есеїстики;

— навчити аналізувати художній твір з погляду найновіших літературознавчих підходів та методик в оцінці текстів та визначити роль і місце окремого автора в сучасному літературному процесі, особливості його творчого світу;

— розвинути уміння і навички аналізу художнього тексту.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

Відповідно до вимог результативності навчання студент повинен знати:

— тенденції розвитку сучасної української літератури (класичну, традиційну та авангардну);

— зміст художніх творів сучасної української літератури з метою з'ясування проблематики та ідейно-тематичних аспектів запропонованих для вивчення творів;

— необхідну кількість літературно-критичних джерел;

— механізми літературознавчого аналізу художнього твору;

уміти:

— аналізувати художній твір з погляду найновіших літературознавчих підходів та методик в оцінці твору;

— визначати роль і місце окремого автора в літературному процесі, з'ясовувати специфіку художньої манери письменника та його внеску в розвиток сучасної літератури;

розуміти:

— закономірності літературного розвитку на сучасному етапі, як і особливості національного прямування постмодернізму;

— зв'язок між літературними явищами та оригінальністю кожного з них з тематологічного, естетичного та системного погляду;

— основні тенденції літературного розвитку в контексті історико-суспільних явищ для орієнтації в навколишньому світі й тих зрушеннях, що відбуваються в духовному житті України.

1.3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Українська література на межі тисячоліть, наприкінці ХХ — 10-х і 20-х років ХХІ століття, провідні тенденції її розвитку на новому етапі культурно-історичної епохи — епохи постмодернізму.

Поняття про постмодернізм і його підтечії в європейському культурному розвитку та особливості його вияву на національному українському ґрунті. розмаїття літературно-художніх шкіл і плюралізму творчих ініціатив, явлених в українській літературі кінця ХХ — початку ХХІ століття. Гетерогенність сучасного літературного процесу як своєрідний аналог і повтор мистецької ситуації першої третини минулого віку. Визначення провідних закономірностей і тенденцій сучасного літературного прямування. З'ясування завдань вивчення наукової дисципліни „Сучасна українська література“ в контексті нової і новітньої української літератури та її періодизації.

Тема 1. Поняття „сучасна література“, її особливості в контексті української культури, класичної і новітньої літератури. Можливі методики вивчення поточного літературного процесу межі тисячоліть. Актуальність курсу у фаховій підготовці філологів, його зміст і завдання.

Тема 2. „Література як свічадо, в якому тремтить ритм національної душі“ (Дмитро Донцов): пошуки майбутнього.

Тема 3. Поезія на сучасному етапі — головні тенденції (класична й авангардна), мотиви, особливості поетики (огляд).

Тема 4. Художні і культурологічні обрії неокласичної поезії Ліни Костенко: аналіз збірок „Сад нетанучих скульптур“, „Вибране“, циклу „Інкрустації“, віршованого роману „Берестечко“ як явища сучасної культури та зразків класичної поезії.

Тема 5. Ідейно-естетичні відкриття знакової поезії Василя Стуса, що являють собою органічне поєднання неомодернізму українських шістдесятників і найкращих надбань світової інтелектуальної творчості. Три аспекти аналізу поезії Василя Стуса: 1) хронологія життя, яка вкладається в декілька скромних дат; 2) хронологія творчості; 3) особливості поетики.

Тема 6. Сучасний поетичний авангард. Специфіка вияву поетики постмодернізму. розмаїття літературних груп, що нагадує літературну ситуацію 20-х років ХХ століття. Літературні групи БУ-БА-БУ, „Пропала грамота“, „Нова деґенерація“, ЛуГоСад, ОЧІ тощо.

Змістовий модуль 2. Провідні тенденції розвитку прози кінця ХХ — початку ХХІ століття. Культурні й естетичні новації у прозі Анатолія Дімарова, Павла Загребельного, Валерія Шевчука та Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Ірини Жиленко, Світлани Кириченко, Євгенії Кононенко, Леоніда Кононовича, Юрія Покальчука, Олеся Ульяненка та інших майстрів художнього слова.

Тема 7. проза Анатолія Дімарова межі тисячоліть з погляду тематології та зміни естетичної парадигми („Мадюдя“, „Боги на продаж“, „прожити й розповісти“, „поема про камінь“).

Тема 8. Художній світ Павла Загребельного 90-х років. Аналіз повістей і романів „попіл снів“, „Гола душа“, „Юлія, або Запрошення до самовбивства“, „Стовпотворіння“.

Тема 9. Жанрові модифікації в сучасній українській прозі.

Тема 10. Особливості розвитку інтелектуального детектива („Я, зомбі“, „Тема для медитації“ Леоніда Кононовича; „Ключ“, „Кров кажана“, „Елементал“, „Чорний ворон. Залишенець“ Василя Шкляра).

Тема 11. Художньо-документальна проза і мемуаристика („Homo feriens“ Ірини Жиленко, „Ми зустрічалися очима на сонці“ Володимира Дрозда, „прожити й розповісти“ Анатолія Дімарова, „Люди не зі страху“ Світлани Кириченко, „Рубали ліс“ Лариси Крушельницької та інші).

Тема 12. Фантастично-сатиричні романи і твори-містифікації („Матріополь“ Валентина Тарнавського, „Свідок“ Варвари Жукової, „Час смертохристів“ Юрія Щербака).

Змістовий модуль 3. Зустріч літературних поколінь, сходження/контроверсії традиції і авангарду в тематиці та її естетичному вирішенні. Нові зрушення у прозі, її естетичної системи

Тема 13. Неоготична і необарокова проза Валерія Шевчука („У череві апокаліптичного звіра“).

Тема 14. Розвиток сучасної української новелістики („повії теж виходять заміж“ Євгенії Кононенко).

Тема 15. Твори-симбіонти в сучасній українській прозі („Визрівання“ Олександра Жовни).

Тема 16. „Я, зомбі“ і „тема для медитації“ Леоніда Кононовича як твори-симбіонти.

Тема 17. Міфопоетичнийроман і повість-парабола („Місяцева зозулька із ластів'ячого гнізда“ Валерія Шевчука, „Квадро“ Бориса Нечерди, „Фіропа єси“ Антона Морговського, „Сталінка“, „Хрест на Сатурні“ Олеся Ульяненка).

Тема 18. Проза Юрія Андруховича в контексті постмодернізму.

1.4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1.6. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1.7. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

1.8. САМОСТІЙНА РОБОТА

1.9. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

Індивідуальне науково-дослідне завдання передбачає виконання певної роботи, пов'язаної з науковим пошуком і осмисленням проблем історії української літератури. Вибір належить зробити самому студентові.

1.10. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

— Інформаційно-рецептивний;

— евристичний;

— проблемного викладу;

— проблемно-пошуковий;

— дослідницький;

— самостійна робота студентів.

1.11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

— Поточне оцінювання усних відповідей на практичних заняттях та виконаних письмових завдань, що виносяться на самостійне опрацювання;

— тестові контрольні роботи (поточні та модульні);

— індивідуальні співбесіди консультативного характеру;

— підсумковий контроль рівня засвоєння змісту дисципліни.

1.12. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Т1...Т18— теми змістових модулів

Шкала оцінювання: національна та ECTS

1.13. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Саєнко Валентина. Матеріали до курсу „Історія української літератури ХХ століття“: Практичні заняття / Валентина Саєнко. — 3-тє вид. — Одеса : Астропринт, 2008. — 200 с.

2. Саєнко Валентина. Роман-містифікація Валентина Тарнавського „Матріополь“: Лекція / Валентина Саєнко. — Одеса : Друкарський дім, 2009. — 56 с.