СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА - КОМПЕНДІУМ - Валентина Саєнко 2014
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Практичних занять розроблено більше, ніж за планом, невипадково: викладач і студенти зможуть інтенсивніше реалізувати свій творчий вибір в освоєнні текстів. Окрім того, пропонується декілька варіантів тем і питальника різної складності для практичних занять по творчості Ліни Костенко (це зроблено з урахуванням рівня підготовки студентської аудиторії).
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 (варіант 1) Художня своєрідність віршованого роману Ліни Костенко „Берестечко“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. „Берестечко“: історія чи сучасність?
2. поняття про віршований роман. Його специфіка, жанрові особливості, історія і теорія питання.
3. „Берестечко“ як твір-симбіонт.
4. Композиція твору, зовнішня і внутрішня (структура твору і часопростір, хронотоп).
5. Тропи та їх роль у системі поетики Ліни Костенко.
6. Синестезія і її роль у художній структурі „Берестечка“.
Література до практичного заняття
1. Ліна Костенко. Берестечко. — К. : Укр. письменник, 1999. Або будь-яке інше видання.
2. Саенко В. П. Творчість Ліни Костенко у жанрологічному вимірі // Проблеми сучасного літературознавства. — Одеса : Маяк, 2002. — № 11. — С. 196—219.
3. Саенко В. П. „Маруся Чурай“ Ліни Костенко в контексті літературної світової традиції // проблеми сучасного літературознавства. - Одеса : Маяк, 2001. — №8. — С. 182—206.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 (варіант 2) Тема: „Поетика віршованого роману „Берестечко“ Ліни Костенко“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Поняття про віршований роман, його специфіку, жанрові особливості: історія і сучасність.
2. „Берестечко“ як твір-симбіонт.
3. Синестезія як якість поетики „Берестечка“: акустичні, зорові, дотикові, больові, ароматичні враження, синтез образів.
4. Композиція „Берестечка“: зовнішня і внутрішня (структура і часопростір).
5. Роль музичної форми в архітектоніці роману.
6. Тропи та їх функції у системі поетики Ліни Костенко.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2 Тема: „Проблематика і поетика збірки „Сад нетанучих скульптур“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Поняття про цикл. Аналіз циклу „Невидимі причали“: мотиви, пафос, жанрові різновиди, художня своєрідність, поетика назви, композиція розділу, образна система.
2. Розділ „Душа тисячоліть шукає себе в слові“: органічна єдність поеми-балади „Скіфська одіссея“, драматичних поем „Сніг у Флоренції“, „Дума про братів неазовських“; тематичні обрії, особливості втілення „історії мислячої“ (М. Ільницький), екстраполяція на сучасні проблеми; національні характери, засоби їх творення, зв'язок з попереднім циклом на рівні змісту і форми.
3. Композиція збірки, принципи її організації в художню цілісність.
4. Міфологема саду. Багатозначність назви, її розшифровка, зв'язок із „Садом божественних пісень“ Г. Сковороди, культурологічний контекст як висота духовності.
5. Образна система. Форми вираження авторської свідомості.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 Тема: „Поетика циклу „Інкрустації“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Проблема жанрового означення „Інкрустацій“: збірка чи цикл? Чому? Аргументація „за“ і „проти“ літературознавчих версій про специфіку художньої системи.
2. Поетика назви та її органічне втілення в художній системі „Інкрустацій“. Мотиви циклу й естетичні особливості їх втілення.
3. Образна система: образ дороги, мандрів, життя „на колесах“. Національні й культурологічні символи в художній інтерпретації Ліни Костенко.
4. Структурна організація. Лірична композиція.
5. Форми вираження авторської свідомості.
6. Особливості віршування і ритмомелодика „Інкрустацій“.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 Поезія Ліни Костенко Тема: „Історичний роман у віршах „Маруся Чурай“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Проблематика роману, її актуальність. Історія і сучасність. Традиційність і новаторство ідей. Філософія української ідеї і культури.
2. Типологія характерів.
3. Образ автора в романі „Маруся Чурай“.
4. Символи у романі.
5. Своєрідність жанрової структури. Особливості культурологічного віршованого роману. композиція.
6. Строфіка, римування, ритмомелодика.
7. „Маруся Чурай“ і „Берестечко“: типологічне зіставлення.
Література до практичних занять „Творчість Ліни Костенко“
1. Антонишин Світлана. Місія слова // СіЧ.— 1990. — № 12.— С. 22—27.
2. Бажан Микола. Поема про кохання і безсмертя // Літ. Україна. — 1980. — 4 березня.
3. Базилевський Володимир. Поезія як мислення // Дніпро. — 1990. — № 3.
4. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа времени. — М. : Худ. л-ра, 1986.
5. Бокій І. Чолом сягати неба // Молодь України.— 1981.— 7 лютого.
6. Брюховецький В'ячеслав. Ліна Костенко. Нарис творчості. — К. : Дніпро, 1990. — 262 с.
7. Брюховецький В'ячеслав. Потреба слова // Жовтень. — 1981.— № 5.
8. Бубнис В. Какие книги не забываются // Вопросы литературы. — 1976. — № 5.
9. Гольберг Марк. „Душа тисячоліть шукає себе в слові“. Роздуми над книгою Л. Костенко „Сад нетанучих скульптур“ // Жовтень. — 1988.— № 6. — С. 106—109.
10. Гордасевич Галина. Під галактик очима карими // Жовтень. — 1989. — № 4.
11. Довгалевський Мілетій. Поетика (Сад поетичний). — К. : Вища школа, 1973. — 307 с.
12. Забужко Н. Я. Вивчення роману Л. Костенко „Маруся Чурай“ // Українська мова та література в школі. — 1989. — № 11, 12.
13. Забужко Оксана. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. — К., 1992. — 116 с.
14. Загребельний Павло. Література як міра часу і величі людини: Доповідь на VIII з'їзді письменників України // Літ. Україна. — 1981. — 9 квітня.
15. Ільницький Микола. Якби знайшлась неопалима книга // Безперервність руху. — К. : Рад. письменник, 1983.
16. Костенко Ліна. Маруся Чурай. — К., 1979, 1982; Сад нетанучих скульптур.— К. : Рад. письменник, 1987; Вибране.— К. : Дніпро, 1989.
17. Коцюбинська Михайлина. Мої обрії : в 2 т. — К. : Дух і літера 2004. — Т.1. — С. 135—154.
18. Коцюбинська Михайлина. Про поезію поезії: метафора в сучасній українській поезії // Дніпро. — 1967. — № 3.
19. Кошарська Галина. Творчість Ліни Костенко з погляду поетики експресивності. — К. : Akademia, 1994. — 165 с.
20. Кошарська Галина. Ще один підхід до поезії Л. Костенко // СіЧ. —1996. — № 8—9. — С. 49—52.
21. Краснова Людмила. Грані поетичної майстерності Л. Костенко // СіЧ. — 1995. — №7. — С. 45—53.
22. Краснова Людмила. „Летючі катрени“ Л. Костенко // Дивослово. — 1997. — № 5—6. — С. 35—36.
23. Кудрявцев Михайло. Особистості і історія, митець і час: ідейна проблематика поетичної драми „Сніг у Флоренції“ // Українська мова та література в школі. — 1998. — №2.
24. Макаров Анатолій. Історія — сестра поезії // Література і сучасність: Літературно-критичні статті. — К. : рад. письменник, 1984. — Вип. XIV.
25. Муратов Ігор. Коментарі до уривку з поеми „Берестечко“ // Прапор. — 1989. — № 6.
26. Никанорова Олена. „Душа не створить бутафорський плід“ // Дніпро. — 1981. — №3.
27. Никанорова Олена. Поезії одвічна висота. — К., 1986. — 183 с.
28. Онищук Н. Л. Костенко // Вітчизна. — 1991. — № 1. — С. 166— 171.
29. Охріменко Павло. Сила художньої правди // Жовтень. — 1980. — № 11.
30. Панченко Володимир. Нетанучі скульптури Л. Костенко // Вітчизна. — 1988. — № 8.
31. Пахаренко Василь. Нарис української поетики (До нових підходів у вивченні літератури) // Українська мова та література в школі. — 1997. — № 29—
32. Пономаренко І. В. Палімпсести Ліни Костенко // Актуальні проблеми літературознавства : зб. наукових праць. — Дніпропетровськ : Навчальна книга, 1998.
33. Пономаренко І. В. Філософська лірика Ліни Костенко // Актуальні проблеми літературознавства : збірник наукових праць. — Дніпропетровськ : Навчальна книга, 2001. — Т. 11. — С. 60—67.
34. Пономаренко Інна. „Геній — це не дар, а шлях...“ Своєрідність віршованого роману „Маруся Чурай“ крізь призму конфліктобудови і поетики жанру // Українська мова та література. — 2003. — Число 17. — С. 13—16.
35. Пономаренко Інна. Полтава проти Марусі Чурай (Своєрідність віршованого роману „Маруся Чурай“ крізь призму конфліктобудови і поетики жанру) // Українська мова та література. — Київ, 2002. — № 4.
36. Прісовський Євген. Оновлена пам'ять // Вітчизна. — 1988. — № 8.
37. Саєнко Валентина. „Євгеній Онєгін“ Олександра Пушкіна і „Маруся Чурай“ Ліни Костенко: довгі хвилі культури // Історико-літературний журнал. — Одеса : Астропринт, 2002. — № 7. — С. 183—199.
38. Саєнко Валентина. Ліна Костенко і Леся Українка: традиція, контекст, художня своєрідність // Проблеми сучасного літературознавства : збірник наукових праць. — Одеса : Маяк, 2002. — Випуск 10. — С. 241—250.
39. Саєнко Валентина. Творчість Ліни Костенко у жанрологічному вимірі // Проблеми сучасного літературознавства : збірник наукових праць. — Одеса : Маяк, 2002. — Випуск 11. — С. 196—219.
40. Саєнко Валентина. У просторі метаісторії // Українська мова та література. — Київ, 2003. — Число 17. — С. 8—12.
41. Саєнко В. П. Концепт „культура“ в естетичному просторі поезії Ліни Костенко і продуктивні моделі активних художніх центрів у сучасній українській літературі // Вісник Житомирського педагогічного університету. — Житомир, 2004. — С. 164—168.
42. Саєнко В. П. Міфопоетична природа і народнопоетичні алюзії в структурі художніх текстів Ліни Костенко // Мова та стиль українського фольклору. — К. : ІЗМН, 1996. — С. 127—140.
43. Саєнко Валентина. Міфопоетична природа творчості Ліни Костенко // Біблія і культура : збірник наукових праць. — Чернівці : Рута, 2001. — С. 207—215.
44. Саєнко В. П. Поетична культурологія Ліни Костенко // Актуальні проблеми літературознавства : зб. наукових праць. — Дніпропетровськ : Навчальна книга, 1998. — С. 80—90.
45. Саєнко В. П., Пономаренко І. В. Синестезія як якість поетики Ліни Костенко // Слов'янський збірник. — Одеса : Маяк, 1997. — Випуск IV. — С. 136—151.
46. Саєнко В. П. Своєрідність розвитку української філософської поезії XX століття: контекстуальна спорідненість материкової і діаспорної літератури. Ліна Костенко й Олена Теліга // Актуальні проблеми літературознавства : збірник наукових праць. — Дніпропетровськ : Навчальна книга, 2002. — Т. 12. — С. 5—16.
47. Саєнко В. П. Система жанрів у поезії Л. Костенко // Роди і жанри л-ри : зб. наукових праць. — Одеса, 1997.
48. Саєнко В. П. Цикл у системі жанрів Ліни Костенко: погляд крізь „Інкрустації“ // Проблеми сучасного літературознавства : зб. наукових праць. — Одеса : Маяк, 1999. — Випуск 5.
49. Слоньовська О. „Найтяжча кара звалася життям“ (До вивчення роману у віршах „Маруся Чурай“) // Дивослово. — 1994. — № 4. — С. 34—37.
50. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова. — К. : Правда Ярославичів, 1998.— 448 с.
51. Фізер Іван. Шедеври поетичної літоісторії Л. Костенко // Сучасність. — 1998. — № 1.
52. Чекан О., Чекан Ю. „За дивним зойком слова“ (Роздуми над поезією Л. Костенко) // Київ. — 1993. — № 1. — С. 136—140.
53. Шелест В. Образні асоціації в поезії Л. Костенко // Дивослово. — 1994 — №2. — С. 72—76.
54. Яковець А. Маруся Чурай: міф чи втрачена реальність? // СіЧ. — 1997. — № 10. — С. 44—46.
55. Янченко А. Любов і небо Марусі Чурай // Вітчизна. — 1983. — № 1.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 (варіант 1) Тема: „Художня своєрідність збірки В. Шевчука „У череві апокаліптичного звіра“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Поетика назви і багатство смислів у трактуванні світу і людини на зламі століть.
2. Композиція збірки і жанрова специфіка твору. Це цикл оповідань чи збірка?
3. Образ-концепт блукання людини по череву апокаліптичного звіра — сучасного апокаліпсису.
4. Колір як художній чинник в інтерпретації духовності/бездуховності.
5. Неоготичні та необарокові елементи і їх функції у збірці.
Література до практичного заняття
1. Саенко В. П. Апокаліптичний звір ізсередини // Українська мова та література. — К., 2004. — № 31—32. — С. 19—28.
2. Шевчук В. У череві апокаліптичного звіра. — К. : Український письменник, 1995. — 203 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 (варіант 2) Тема: „Збірка „У череві апокаліптичного звіра“ В. Шевчука на перехресті модернізму і постмодернізму“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Поетика назви і вияскравлення головних мотивів збірки.
2. Структура збірки, особливості її композиції та зумовленість історичною проблематикою і жанровою специфікою кожної одиниці тексту.
3. Неоготичні та необарокові елементи як якість поетики.
4. Колористика в системі поетики збірки.
5. Іменна та кабалістична символіка.
Література до практичних занять „Творчість Валерія Шевчука“
1. Антонич Богдан-Ігор. Національне мистецтво. — Львів : Карби, 1933.
2. Багрій Романа. Мотиви екзистенціалізму і абсурду у творах В. Шевчука та М. Осадчого // Сучасність. — 1988. — № 11.
3. Берегуляк Анна. Магічний реалізм та літературний міф — зцілення чи панацея у постколоніальному контексті? // Сучасність. — 1993. — №3.
4. Білоцерківець Наталка. Інтелектуальні візерунки в дусі Умберто Еко // Березіль. — 1997. — № 5—6.
5. Дзюба Іван. Українська культура в контексті української культури. Вступна стаття до видан.: Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. — К. : Либідь, 1993.
6. Дончик В. Г. Український радянський роман. Рух ідей і форм. — К. : Дніпро, 1987. — 428 с.
7. Дяченко Валерій. Пензель художника слова // Слово і Час. — 1992. — №6. — С. 51—57.
8. Ефремов Сергій. Історія українського письменства. — Вид. 4-те. — Мюнхен, 1989. — том ІІ.
9. Желковский А. К. Блуждающие сны: Из истории русского модернизма : сб. статей. — М. : Сов. писатель, 1992. — 432 с.
10. Жулинський Микола. Наближення: Літературні діалоги. — К. : Дніпро, 1986. — 278 с.
11. Жулинський Микола. ...І метафори реального життя. Розмова з Валерієм Шевчуком // Наближення. Літературні діалоги. — К. : Дніпро, 1986.
12. Забужко Оксана. Література і тоталітаризм, або Ще раз про музику після Освенціма // Літ. Україна. — 1990. — 23 серпня.
13. Забужко Оксана. Філософія і культурна притомність нації // Сучасність. — 1994. — № 3.
14. Залеська-Онишкевич Лариса. Шлях вічного повороту // Сучасність. — 1996. — № 1. — С. 93—96.
15. Ільницький Микола. Людина в історії. Жанрові структури сучасної історичної прози // Жовтень. — 1988. — №2.
16. Квіт Сергій. Стильові здобутки сучасної української прози // Світовид. — 1996. — Число III (24).
17. Колесниченко-Братунь Наталя. „Старший боярин“ Т. Осьмачки і традиції європейської прози // Дзвін. — 1995. — №4.
18. Корогодський Роман. Біля вічної ріки, або В пошуках внутрішньої людини // Дзвін. — 1996. — № 3. — С. 135—153.
19. Корогодський Роман. Втеча від самотності, або Апологія рідного дому. Вступ. Стаття до видан.: Валерій Шевчук. Стежка в траві. Житомирська сага : в 2 т. — X. : Фоліо, 1994. — Т. І.
20. Костенко Ліна. Геній в умовах заблокованої культури // Літ. Україна. — 1991. — 26 вересня.
21. Костомаров М. І. Слов'янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. — К. : Либідь, 1994. — 384 с.
22. Кошелівець Іван. Роман як жанр // Сучасність. — 1981. — № 11.
23. Лебедев Ю. В. Проблемы поэтики очерковых и новеллистических циклов 1840—50 годов // Проблемы теории и истории литературы. — Ярославль : Изд-во Ярослав. гос мед. ин-та. 1972. — Вып. 36. — С. 26—71.
24. Майдаченко Петро. Проза Валерія Шевчука: Поетика умовності // Радянське літературознавство. — 1988. — № 2. — С. 13—20.
25. Макаров Анатолій. Світ образу. — К. : Рад. письменник, 1977. — 268 с.
26. Медвідь В'ячеслав. Поєднав традиційну оповідь з модерном. Літературна полеміка // Літ. Україна. — 1997. — 30 січня.
27. Мовчан Раїса. Світ так само не впіймав його // Українське слово. — 1999. — № 33.
28. Мовчан Раїса. Український модернізм 1920-х: Портрет в історичному інтер'єрі. — К. : Стилос, 2008. — 541 с.
29. Онишко Олександр. Реальність химерного // Вітчизна. — 1989. — № 11. — С. 197—200.
30. Павлишин Марко. Канон та іконостас. — К. : Час, 1997. — 445 с.
31. Павлишин Марко. Українська культура з погляду постмодернізму // Сучасність. — 1992. — № 5.
32. Пахльовська Оксана. Україна: шлях до Європи... через Константинополь. Стаття І. Історичний дуалізм давньої української літератури: Візантія чи Європа? Стаття II. Соціум та особистість в українській культурній ментальності: концепція, конфлікт, еволюція // Сучасність. — 1994. — № 1—2.
33. Подорож без кінця: У світі пригод і фантастики. Історія і поетика жанрів: Літературно-критичні статті. — К. : Радянський письменник, 1986. — 279 с.
34. Покальчук Юрій. Традиції Гоголя і „магічний реалізм“ // Вітчизна. — 1984. — № 4.
35. Покальчук Юрій. Українська література і література країн Латинської Америки // Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті. — К. : Наукова думка, 1988. — Т. 3.
36. Рябчук Микола. Книга добра і зла за Вал. Шевчуком // Вітчизна. — 1988. — №2. — С. 176—179.
37. Рябчук Микола. „Міська новела“ в двох особах // Вітчизна.— 1981. — № 9. — С. 204—207.
38. Рябчук Микола. Поле пристрастей людських (Штрихи до портрета Валерія Шевчука) // Українська мова та література в школі. — 1984. — № 6. — С. 27—33.
39. Сподарець Володимир. В магічному кристалі химерного жанру (Вал. Шевчук „На полі смиренному“) // Духовна спадщина Київської Русі. — Одеса : Маяк, 1997. — Вип. 2.
40. Таран Людмила. Будні та свята літописця. Розмова з Валерієм Шевчуком // Гороскоп на вчора і завтра. — К. : Рада, 1995.
41. Тарнашинська Людмила. Бути митцем, а не його тінню. // Всесвіт. — 1995. — №7. — С. 174—177.
42. Тарнашинська Людмила. Візія України у постмодерному фокусі, або Що на обрії // Літ. Україна. — 1996. — 10 жовтня.
43. Тарнашинська Людмила. Закон піраміди, або Чи існує формула ідеального „я“ // Дніпро. — 1990. — № 12.
44. Тарнашинська Людмила. Парадигма добра і зла, або Листок із дерева пізнання Валерія Шевчука // Art Line. — 1997. — №4.
45. Тарнашинська Людмила. Парадигми „нової реальності“ Валерія Шевчука // Слово і Час. — 1988. — № 6. — С. 46—51.
46. Тарнашинська Людмила. Свобода вибору — єдина форма самореалізації в абсурдному світі (Проза В. Шевчука як віддзеркалення екзистенціалізму) // Сучасність. — 1995. — № 3. — С. 117—127.
47. Фащенко В. В. Герой і слово. Проблеми, характери і поетика радянської прози 80-х pp. — К. : Дніпро, 1986. — 211 с.
48. Фенько Наталія. Ірраціональне в художньому світі Вал. Шевчука і жанрові особливості його історичних повістей // Роди і жанри літератури. — Одеса : Астропринт, 1997. — С. 203—204.
49. Фролова К. П. Субстанції незримої вогонь. (про поетику художнього твору): Літературно-критичний нарис. — К. : Дніпро, 1983. — 134 с.
50. Фрэзер Д. Золотая ветвь: исследования магии и религии. — М. : Политиздат, 1986. — 703 с.
51. Цилевич А. М. Сюжетно-композиционное единство как выражение целостности художественного произведения // Целостность художественного произведения и проблемы его анализа в школьном и вузовском изучении литературы. — Донецк : изд-во донецкого гос. ун-та, 1977. — С. 15—17.
52. Пирсе А. Художественный образ романского и готического соборов // Искусство. — M. : Просвещение, 1987. — С. 130—135.
53. Черноиваненко Евгений. Литературоведение в ситуации Fin De Siecle // Проблеми інтерпретації і рецепції художнього тексту : збірник наукових праць на пошану професора Нонни Шляхової з нагоди її 70-річчя. — Одеса : Астропринт, 2003. — С. 307—320.
54. Шевельов Юрій. Україна — Європа — культура — посмішка // Літ. Україна. — 1992. — 5 листопада.
55. Шевчук Валерій. Мисленне дерево. Роман-есе про стародавній Київ. — К. : Молодь 1989. — 360 с.
56. Шевчук Валерій. Із темних джерел життя. Укр. готична новела XX ст. // Літ. України. — 1995. — № 4—5. — С. 3.
57. Шевчук Валерій. Універсальна картина світу в творчості письменників українського Бароко // Україна. Наука і культура. — К. : Знання України, 1994. — Вип. 28.
58. Вайль П. Мемуары: дискуссия / Пауль Вайль // Иностранная литература. — 2000. — № 2. — С. 274.
59. Шевчук Валерій. У череві апокаліптичного звіра: Історичні повісті та оповідання. — К. : Український письменник, 1995. — 203 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 Тема: „Ідейно-естетичний аналіз роману В. Тарнавського „Матріополь“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Проблематика роману:
а) естетичні питання й особливості їх трактування;
б) морально-етичні проблеми;
в) соціологічні акценти у романі;
2. Жанрова специфіка твору. Наскільки відповідає авторське визначення жанровій формі твору?
3. Особливості композиції роману.
4. Назва твору і її смислове наповнення у тексті твору.
5. Античні мотиви у романі В. Тарнавського.
Література до практичного заняття
1. Антонишин Світлана. Від Матріополя до Щурограда, або Антиутопія в стилі ретро // Київ. — 1993. — № 7. — С. 113—116.
2. Саєнко В. П. Роман-містифікація Валентина Тарнавського „Матріополь“: Лекція. — Одеса : Друкарський дім, 2009. — 56 с.
3. Даниленко Володимир. „Лісоруб у пустелі“: письменник і літературний процес.
3. Даниленко Володимир. Розвідник прийдешнього: післямова до кн. // Тарнавський В. Порцеляновий острів. Повісті, оповідання. — К. : Преса України, 2013. — С. 403—414.
4. Тарнавський В. Матріополь / Валентин Тарнавський. — К. : Укр. письменник, 2003. — 238 с.
5. Харчук Роксана. Сучасна українська проза. — К. : Академія, 2008. — 248 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 Тема: „Ідейно-естетичний аналіз мелодраматичної феєрії для кіно (авторське визначення) „Визрівання“ Олександра Жовни“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Обґрунтованість/необґрунтованість авторського жанрового визначення в контексті змісту і формотворчих елементів.
2. Час і простір у кіноповісті і функція хронотопу.
3. Особливості трактування мотивів дитинства і втечі та проблематика твору.
4. Видіння, сон, галюцинація як форми психоаналізу.
5. Інтертекстуальність і неоготичність, необароковість як ознаки поетики твору.
6. Імена героїв у системі характеротворення. Роль музичного супроводу.
7. Образи, символіка кіноповісті (образ моря, штучності суспільних умовностей, леза, сапи).
Література до практичного заняття
1. Жовна Олександр. Визрівання // Кур'єр. — 2000. — № 127.— С. 13—60.
2. Саєнко В. П. Поетика кіноповісті О. Жовни „Визрівання“ // Слово і Час. — 2003. — №6. — С. 43—52.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8 Тема: „Ідейно-естетичний аналіз збірки Євгенії Кононенко „Повії теж виходять заміж“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Структура збірки і її зумовленість логікою художньої думки (контроверсійне трактування феміністичної проблематики, заявлене назвами розділів „Там“ і „Тут“).
2. Особливості психологічного аналізу в новелі „Земляки на чужині“.
3. морально-етичні й екзистенційні питання в новелі „тридцять третя соната“ (в двох частинах): співвідношення „любові і смерті“, „любові і грошей“.
4. особливості новелістичної композиції твору „нові колґоти“.
Література до практичного заняття
1. Даниленко Володимир. Лісоруб у пустелі: Письменник і літературний процес / Володимир Даниленко. — К. : Академвидав, 2008. — 352 с.
2. Кононенко Євгенія. „Мої тексти — для зайнятих людей“: Розмова з Анітою Грабською / Євгенія Кононенко // Альманах „ЛітАкцент“. — 2008. — Вип. 2. — С. 448—453.
3. Кононенко Євгенія. „Крива творчості має йти вгору“: Розмова з Галиною Тарасюк / Євгенія Кононенко // Українська літературна газета. — 2009. — № 12—13. — С. 7.
4. Короненко Світлана. Проза Є. Кононенко / Світлана Короненко // Слово і Час. — 2005. — № 6.
5. Пономаренко Вікторія. Проза Є. Кононенко: особливості поетики / Вікторія Пономаренко // Актуальні проблеми сучасного літературознавства. — Дніпропетровськ : Навчальна книга, 2003.
6. Саєнко В. П. Матеріали до курсу „Історія української літератури ХХ століття“: Практичні заняття / В. П. Саєнко. — Одеса : Астропринт, 2009. — 200 с.
7. Саєнко В. П. Українська модерна поезія 20-х рр. ХХ ст.: ренесансні параметри / В. П. Саєнко. — Одеса : Астропринт, 2005. — 251 с.
8. Харчук Роксана. Сучасна українська проза. Постмодерний період: Навчальний посібник / Роксана Харчук. — К. : Академія, 2008. — 248 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9 Тема: „Поезія Оксани Забужко як явище сучасної української літератури. Збірка „Автостоп“ у контексті наукової і літературної творчості поетеси“
Питання, які виносяться на обговорення:
1. Загальна характеристика поетичної творчості в контексті літературної діяльності „Диригент останньої свічки“, „Автостоп“.
2. Поетика назви збірки „Автостоп“:
а) діалектика руху і гальмування;
б) ремінісценції, що заголовком і поетичною цілісностю викликаються.
3. Структура збірки.
4. Екзистенційні мотиви і сучасні алюзії на українську дійсність (образ дороги до пекла або як „кривавляться людські душі“) (Юрій Шерех).
5. Парадигма трагічної української історії в художньому витлумаченні авторки збірки.
6. Розділ 2 як літературна сповідь і як щоденник „Межа допущеності приватного в описі людської думки, сприймання й поведінки в найінтимнішому“ (Юрій Шерех).
7. Аналіз поезії „Задзеркалля. пані Мержинська“ як образу-концепта збірки.
Література до практичного заняття
1. Шерех Юрій. Куди пролягає траса // Забужко Оксана. Автостоп. — Київ : Український письменник, 1994.
2. Агеева Віра. Жіночий простір. Феміністичний дискурс українського модернізму. — Київ : Факт, 2003. — Розд. 6. — С. 255—296.