Українська література 100 тем

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ

Сентименталізм — напрям у європейській літературі (2-а пол. XVIII-XIX ст.), який розвивався на чуттєвій, ірраціональній основі і виступив на противагу раціональному класицизму.

Основні риси сентименталізму:

• основний предмет зображення — відтворення почуттів і пристрастей людини;

• представники середніх і нижчих верств суспільства — позитивні герої;

• вільна побудова твору;

• емоційність підвищена, нетиповість зображення подій та характерів;

• мальовничі сільські пейзажі;

• переважно епічні форми, виникнення ліро-епосу;

• використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.

Представники сентименталізму:

• Іван Котляревський:

„Наталка Полтавка“;

• Григорій Квітка-Основ'яненко:

„Маруся“, „Сердешна Оксана“, „Козир-дівка“, „Щира любов“;

• Павло Грабовський:

„Швачка“ (Рученьки терпнуть...);

• Юрій Федькович:

„Люба-згуба“.

! „Розум може помилятися, почуття — ніколи“, — цей вислів Ж.-Ж. Руссо можна вважати загальним філософським та естетичним кредо сентименталізму.

! В українській літературі сентименталізм найяскравіше виявився в повістях Г. Квітки-Основ'яненка. Сюжети й образи сентименталісти часто запозичують з фольклору. Вони беруть з народної мови ніжні, ласкаві слова і звороти.