Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Українська література 100 тем
СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ. ПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ
• Сюжет — динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі переживань, думок.
√ Сюжет аналізують, щоб з’ясувати:
• наскільки у ньому знайшла відбиток правда життя;
• чи конфлікт, відображений у сюжеті, набуває суспільної значущості;
• позицію автора в оцінці явищ;
• рівень майстерності автора у розгортанні сюжету.
√ Компоненти сюжету:
• експозиція;
• зав’язка;
• розвиток подій;
• кульмінація;
• розв’язка;
• епілог.
• Експозиція (є не у всіх творах) — передісторія, яка виконує службову роль, готуючи до саме такого розуміння образів твору, якого домагається автор.
• Зав’язка — подія, яка спрямовує дію до її остаточного розв’язання. З неї виростає основний конфлікт твору.
• Розвиток дії — сукупність обставин, які змінюють одна одну і в яких розгортається дія, а характери дійових осіб знаходять свій повний вияв.
Нагромадження подій продовжується доти, доки не трапиться подія, яка може змінити обстановку, приводить до необхідності розв’язання конфлікту — кульмінації.
• Кульмінація — вершинна подія, яка означає найвище напруження конфлікту.
• Розв’язка — логічне завершення ланцюга подій, які зазнали докорінного перелому в кульмінації.
• Епілог (є не у кожному творі) — після історії, в якій розповідається про подальшу долю дійових осіб, у загальному окреслюється майбутнє.
• Позасюжетні елементи — вставні епізоди, не пов’язані безпосередньо із сюжетом твору.
√ Позасюжетними можна вважати:
• портрет (опис зовнішності);
• пейзажні описи;
• описи обстановки (інтер’єру, речей);
• ліричні відступи:
„Катерино, серце моє!
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?”
(Т. Шевченко);
— авторські;
— власне ліричні;
— філософські:
„Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким...”
(Т. Шевченко);
— публіцистичні;
— історичні;
• вставні епізоди;
• обрамлення;
• назву твору;
• епіграф:
у поемі „Сон” епіграф — цитата з Євангелія від Іоанна (Це слова прощальної бесіди Христа зі своїми учнями, якими Т. Шевченко репрезентує тему поеми — правдиве зображення тогочасної кріпосницької дійсності.);
• присвята тощо:
„Я (Романтика)” М. Хвильового має присвяту „Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібні до душі „Я”, подвоїлась (показано боротьбу між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати усі деталі смерті, щоб надалі використати для творчості).