Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Українська література 100 тем

СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ. ПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ

• Сюжет — динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі переживань, думок.

√ Сюжет аналізують, щоб з’ясувати:

• наскільки у ньому знайшла відбиток правда життя;

• чи конфлікт, відображений у сюжеті, набуває суспільної значущості;

• позицію автора в оцінці явищ;

• рівень майстерності автора у розгортанні сюжету.

√ Компоненти сюжету:

• експозиція;

• зав’язка;

• розвиток подій;

• кульмінація;

• розв’язка;

• епілог.

• Експозиція (є не у всіх творах) — передісторія, яка виконує службову роль, готуючи до саме такого розуміння образів твору, якого домагається автор.

• Зав’язка — подія, яка спрямовує дію до її остаточного розв’язання. З неї виростає основний конфлікт твору.

• Розвиток дії — сукупність обставин, які змінюють одна одну і в яких розгортається дія, а характери дійових осіб знаходять свій повний вияв.

Нагромадження подій продовжується доти, доки не трапиться подія, яка може змінити обстановку, приводить до необхідності розв’язання конфлікту — кульмінації.

• Кульмінація — вершинна подія, яка означає найвище напруження конфлікту.

• Розв’язка — логічне завершення ланцюга подій, які зазнали докорінного перелому в кульмінації.

• Епілог (є не у кожному творі) — після історії, в якій розповідається про подальшу долю дійових осіб, у загальному окреслюється майбутнє.

• Позасюжетні елементи — вставні епізоди, не пов’язані безпосередньо із сюжетом твору.

√ Позасюжетними можна вважати:

• портрет (опис зовнішності);

• пейзажні описи;

• описи обстановки (інтер’єру, речей);

• ліричні відступи:

„Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?”

(Т. Шевченко);

— авторські;

— власне ліричні;

— філософські:

„Світ, бачся, широкий,

Та нема де прихилитись

В світі одиноким...”

(Т. Шевченко);

— публіцистичні;

— історичні;

• вставні епізоди;

• обрамлення;

• назву твору;

• епіграф:

у поемі „Сон” епіграф — цитата з Євангелія від Іоанна (Це слова прощальної бесіди Христа зі своїми учнями, якими Т. Шевченко репрезентує тему поеми — правдиве зображення тогочасної кріпосницької дійсності.);

• присвята тощо:

„Я (Романтика)” М. Хвильового має присвяту „Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібні до душі „Я”, подвоїлась (показано боротьбу між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати усі деталі смерті, щоб надалі використати для творчості).