Українська література 100 тем

ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР

Художній твір не існує поза категоріями часу і простору.

Час (хронос) художнього твору завжди відрізняється від реального історичного часу.

У творі час може виражатися за допомогою датування, вказівки на тривалість подій і діалогів героїв: „Це було у 1941 році” (О. Бердник, „Чаша Амріти”).

! Автор може застосовувати прийоми „розтягування”, „уповільнення” часу, згортати його до маленької ремарки (наприклад, „минулої зими”) або узагалі „зупинити” (щоб зробити ліричний відступ).

Простір художнього твору — топос (місце), в якому розміщуються персонажі і відбувається дія.

— Простір може мати координати по вертикалі і горизонталі. Наприклад, мандрівки до раю чи пекла (вертикальні), пересування в майбутнє — місце, яке знаходиться попереду інших, пов'язаних з минулими подіями.

— Для характеристики простору важливими є також такі топоси, які вказують на переламні моменти розвитку сюжету чи характеру героя: мости, пороги, коридори, вершини гір, ями.

√ Хронос (час) і топос (простір) невіддільні один від одного. Літературознавець М. М. Бахтін увів на позначення єдності часу і простору поняття „хронотоп”.